Материнство та мелодрама: чи варто дивитися серіал «Усюди жевріють пожежі»
Самовпевнена та балакуча героїня Різ Візерспун знає все про всіх інших мешканців свого затишного містечка. Вона регулярно стежить за тим, щоб сусіди поводились пристойно, не конфліктували між собою, та вчасно стригли свої газони. Жодна плітка не проходить повз неї – тому жінка відразу звертає увагу на новоприбулу самотню матір, яка вочевидь не вписується серед заможних та стильних місцевих жінок. Персонажка, звісно, вважає себе просто уособленням доброти, тож відразу вирішує допомогти незнайомці облаштуватись у новому середовищі. Але до яких наслідків призведе ця спроба подружитися?
Ви, можливо, вирішили, що ми чомусь розповідаємо зав’язку першого сезону «Великої маленької брехні», але мова йде про іншу драму – цьогорічний серіал «Усюди жевріють пожежі». Так, тут дія теж розгортається у крихітному американському містечку, і Різ Візерспун знову грає надмірно активну домогосподарку з вражаючою колекцією пастельних кардиганів. Так, у центрі всієї історії вчергове опиняються роздуми про материнство та жіночі стосунки. Але, як би нам не хотілось оголосити «Усюди жевріють пожежі» «новою “Великою маленькою брехнею”», перед нами два доволі різні серіали – як тематично, так і за художньою цінністю. Розповідаємо, чи варто дивитись нове шоу Hulu.
Варто дивитись якщо:
Ви любите драматичні історії. Як і однойменний роман американської письменниці Селести Інґ, «Усюди жевріють пожежі» розповідає про неминучий конфлікт двох родин – успішних і поважних Річардсонів та богемних, непередбачуваних Ворренів. Коли самотня мати та художниця Мія Воррен (Керрі Вашингтон) уперше приїздить до елітного передмістя Шейкер Хайтс, Елена Річардсон (Різ Візерспун) відразу вирішує, що незнайомка потребує її допомоги. Тому вона здає жінці житло за надзвичайно вигідними умовами, радить, в яку школу віддати її доньку, і навіть пропонує Мії роботу. Так, Елена якимось чином встигає виховувати чотирьох дітей (двох популярних старшокласників та двох мовчазних підлітків), працювати у місцевій газеті, здавати нерухомість в аренду та ще й стежити за останніми подіями містечка. Іншими словами, вона – типова героїня Різ Візерспун.
Звісно, все це здається дуже милим, але героїня Керрі Вашингтон ніяк не може здихатись відчуття, що Елена не просто доброзичлива, але і трохи зверхня, а її допомога – нав’язлива та непрошена. Утім, донька Мії Перл (Лексі Андервуд) миттєво закохується у стиль життя Річардсонів. Дівчина усе життя подорожувала разом з матір’ю, виросла у сумнівних мотелях та зйомних квартирах, і їй перехоплює подих від однієї лише думки про стабільність та спокій. Перл починає проводити з Річардсонами все більше часу – вона відвідує школу разом з їх дітьми, заводить дружбу з молодшим сином Елени та поступово закохується у його старшого брата. А бунтарка Іззі, яку консервативні батьки не розуміють, мріє хоч трохи поспілкуватися з творчою та рішучою Мією, яка для дівчинки символізує далекий світ богемного життя. Виникає цікавий конфлікт – кожна з жінок до кінця не розуміє власних дітей, і боїться, що нова знайома матиме на них якийсь негативний вплив. В результаті це призводить до справді руйнівних наслідків – недаремно ж перший епізод починається з пожежі у будинку Річардсонів. Якщо ви любите складні конфлікти, в яких немає очевидно правильної сторони, то серіал «Усюди жевріють пожежі» може стати чудовою розвагою на декілька вечорів.
Не варто дивитись, якщо:
Ви не любите, коли сценаристи постійно нагнітають напругу. Мія і Елена – діаметрально протилежні особистості з різним життєвим досвідом, несхожими цінностями та поглядами на життя. Попри те, що на початку серіалу героїні відчувають одне до одної щось на кшталт здивованої солідарності, з кожною наступною сценою їх конфронтація стає все більш неминучою. Тут може бути лише один фінал, і він навряд буде дуже щасливим. На відміну від «Великої маленької брехні», яка показувала жіночий досвід під різними кутами, і давала глядачам і напружені моменти, і гумористичні сцени, «Усюди жевріють пожежі» – суцільна драма. Стосунки героїв постійно погіршуються, напруга постійно зростає, і сценаристи не дають нам ні хвилини перепочинку.
Ви любите реалізм та правдоподібних героїв. Не будемо заглиблюватись у спойлерні деталі, але ось головна проблема серіалу – тут аж надто багато підозрілих збігів та гротескних конфліктів. Попри те, що ця драма піднімає дуже важливі та складні питання (наприклад, критикує стереотипних заможних білих феміністок, які вважають усі жіночі проблеми рівноцінними), на які навряд можна знайти однозначну відповідь, складається відчуття, ніби сценаристи намагаються нав’язати свою думку. Якщо роман-першоджерело хвалили за те, що в ньому не було очевидних героїв та антагоністів, то тут героїня Різ Візерспун відразу змальовується як лицемірна, холодна та регресивна жінка, яку глядачеві складно зрозуміти.
Так, можна посперечатись, що вся кар’єра Різ була побудована на образі трохи традиційної, але добросердечної дівчини, але Елена Річардсон нагадує цілковиту пародію на всіх героїнь акторки. Вона нестерпно балакуча, постійно переконана у своїй правоті, неуважна до власних дітей – але при цьому ще й без тієї краплі гуманізму та самоусвідомлення, за яку ми зазвичай любимо персонажів Різ. Уявіть, якби Ель Вудс виросла, стала домогосподаркою, і назавжди втратила свої почуття гумору, доброту, любов до справедливості та грайливість. Так, на це справді боляче дивитися.
