Кава і капуцини
Якщо ви теж любите ліниво і бездумно проглядати рубрику новинок на Netflix, то вже приблизно уявляєте, що можна очікувати від стрімінг-гіганта. Чергове кулінарне шоу, романтична комедія про школярів, остання стрічка від Майкла Бея чи Адама Сендлера – недаремно компанію асоціюють, передусім, саме з розважальним контентом. Звісно, часом Netflix береться за «серйозне» мистецтво, але зазвичай за цим стоїть серйозний розрахунок – залучивши до співпраці умовного Альфонсо Куарона чи Ноа Баумбаха, компанія забезпечує собі десяток-другий фестивальних нагород.
Але 20 січня 2020 року трапилось щось цілком неочікуване – поки весь світ (ну добре, та його частина, яка п’є занадто багато кави та любить сюрреалізм) вітав Девіда Лінча з днем народження, постановник взяв і оприлюднив нову короткометражку. Без попереджень, без якихось промо-матеріалів, і, що найдивніше, на Netflix. В один момент між іконками «Рівердейла» та «Як я зустрів вашу маму» з’явився чорно-білий кадр, на якому режисер «Синього оксамиту» суворо дивиться на мавпу-капуцина. Чим ми заслужили такий подарунок? Чи означає це, що Лінч підписав угоду зі стрімінг-сервісом? А головне – як взагалі оцінити короткометражку головного любителя абсурду та загадок в Голлівуді?
ОРИГІНАЛЬНА НАЗВА
WHAT DID JACK DO?
ХРОНОМЕТРАЖ
17 ХВ
ПРЕМ'ЄРА
20 СІЧНЯ 2019
ЖАНР
НУАР
РЕЖИСЕР
ДЕВІД ЛІНЧ
СЦЕНАРІЙ
ДЕВІД ЛІНЧ
В РОЛЯХ
ДЕВІД ЛІНЧ
ПРОКАТЧИК
NETFLIX
«Що зробив Джек» – поки найбільш рішуча інтерпретація класичних чорно-білих кримінальних історій в арсеналі Лінча.
Почнемо з найпростішого. «Що зробив Джек» – сімнадцятихвилинна короткометражка, дія якої відбувається у крихітному дайнері. Загалом, її можна було б назвати цілком стандартним нуаром – у центрі сюжету трохи цинічний детектив (Девід Лінч), який за чашкою кави допитує підозрюваного у вбивстві. Обидвоє героїв обмінюються короткими, багатозначними фразами, які немовби написав легендарний Реймонд Чандлер, а детектив весь час підозріло прищурюється та курить. Але є одна важлива деталь – навпроти Лінча сидить не якийсь неголений злочинець, а кмітливий капуцин на ім’я Джек, який колись мав справу зі звабливою куркою на ім’я Тутатобон. Мавпа відповідає на всі запитання детектива хриплим людським голосом (посперечаюсь, що її теж озвучив режисер), а під час розмов нижня частина її морди трансформується в людський рот.
Як ви вже здогадались з опису, короткометражка сюрреалістична, дивна та просякнута характерним режисерським стилем. Але вона також неочікувано… проста для розуміння, якщо тут взагалі можна використати таке визначення. Попри специфічних дійових осіб та спонтанний музичний номер посеред фільму (не питайте), перед нами звичайний оммаж старомодним кримінальним стрічкам. Лінч і раніше денконструював свій улюблений жанр – елементи нуару були і в «Шосе в нікуди», і в «Твін Піксі», де постановник теж зіграв правоохоронця. Але «Що зробив Джек» – поки найбільш рішуча інтерпретація класичних чорно-білих кримінальних історій в арсеналі Лінча. Постійно здається, ніби діалоги персонажів ось-ось перетворяться на багатозначну нісенітницю, але за кожною абсурдною фразою ховається цілком зрозуміла та навіть смішна ситуація.
Зрештою, фільм – ніби шмат абсолютно нормальної детективної історії з якогось паралельного виміру. Просто уявіть, ніби ви довго перемикали канали на телевізорі та випадково попали на інопланетний канал, що спеціалізується на старих чорно-білих трилерах. Сила кіно як медіуму – в його універсальній зрозумілості, і нова робота Лінча це чудово демонструє. Ми можемо не знати іспанської, але непогано зрозуміємо центральний сюжет «Роми» Куарона навіть без субтитрів. Ми можемо до кінця не розуміти світ, у якому розгортається «Що зробив Джек», але головний конфлікт тут очевидний – детектив та злочинець до останнього намагатимуться обдурити одне одного.
Повернемося до мого головного запитання – як взагалі можна оцінити таку стрічку? Чи є сенс щось казати про акторську гру (Лінч, звісно, просто говорить своїм характерним монотонним голосом), операторську роботу (камера 10 секунд знімає чашку кави) чи музичне оформлення? Здається, об’єктивні критерії тут зайві. У нас з’явилась можливість побачити нову короткометражку, в якій Лінч-детектив суворо допитує мавпу з людським ротом. Хіба це не диво?
