Золотий блеф

Пора це визнати, фільми, що беруть за основу американську мрію і ілюструють тернистий шлях її досягнення — занадто передбачуваний атракціон. Закони жанру вивчені настільки добре, що грають поганий жарт як з творцями, так і з глядачами. Зробити типову історію успіху і падіння вже не здається надскладним завданням, особливо коли за головну роль береться оскарівський лауреат. Але якщо формула успіху така очевидна, то відчуття вторинності матеріалу збережеться до фінального титру у кінотеатрі. На допомогу прийдуть кілька влучних діалогів і любов глядача до авантюр під азартну музику. Принаймні, такий був задум.

До 1988 року Кенні Уеллс (Меттью МакКонахі), потомствений золотошукач, довів компанія батька до банкрутсва. Тепер його офіс в барі, тому що так економніше і можна не зупиняючись пити віскі. Але в черговому п’яному сні Кенні бачить золоту жилу в Індонезії, отже на наступний ранок в маніакальному азарті він зривається в Джакарту. Там золотошукач зустрінеться з геологом Майклом Акостою (Едгар Рамірес). Згодом двійко авантюристів знайдуть інвестиції і почнуть копати. Парочку не зупинять ні тропічні зливи, ні малярія, ні махінації біржевих брокерів, ні складні фінансові схеми.

Чому ж тоді «Золото» виглядає так передбачувано і зовсім не авантюрно?

Ще на початку фільму творці завбачливо написали «натхненно реальними подіями». «Золото» дійсно засновується на реальній історії, але, на щастя, не є біографічним фільмом, бо змінено в сценарії буквально все – від імен персонажів, до років і країни де відбувається дія. Прототипом для Кенні Уеллса став Девід Уолш, засновник канадської компанії Bre-X, що в середині 90-х оголосила про знахідку золотих покладів в Індонезії — найбільшого родовища десятиліття.

У фільму, здавалося б, команда, заряджена на успіх. Режисер Стівен Гейган — автор оскароносної політичної сатири «Сіріана» і оператор Роберт Елсвіт — лауреат Кіноакадемії за «Нафту» Пола Томаса Андерсона. Зрештою, в головній ролі Меттью МакКонахі — актор, що довів свою відданість сценарію нейморною фізичною трансформацією. У фільмі його герой лисуватий і нахабний, з пивним животом і кривими зубами.

Gold / Оригінальна назва

120 хв / ХРОНОМЕТРАЖ
2 березня 2017 / ПРЕМ’ЄРА

драма, пригоди / ЖАНР

режисер:
Стівен Гейган

СЦЕНАРІЙ:
Патрік Мессет
Джон Зінмен

В РОЛЯХ:
Меттью МакКонахі
Едгар Рамірес
Брайс Даллас Ховард
Корі Столл
Тобі Кеббелл
Білл Кемп
Джошуа Харто

прокатник:
UKRAINIAN FILM DISTRIBUTION

Намагаючись зробити «Золото» драмою на тему «досягнув всього сам», творці розгубили весь азарт вже в середині фільму.

Чому ж тоді «Золото» виглядає так передбачувано і зовсім не авантюрно? Картина балансує десь на межі культового «Скарби Сьєрра-Мадре» с Хамфрі Богартом, вже згаданої раніше «Нафти» Андерсона і «Вовка з Уолл-Стріт» Скорсезе. Можливо, змішати пригодницький екшн з кримінальною драмою було першопочатковим задумом, але в результаті картина не робить впевнених жанрових кроків у жодному з цих напрямків.

Перед нами сучасний адепт культу «золотої лихоманки», який змушений проміняти лопату і револьвер на діловий костюм з кейсом.

Зрозуміло, що режисера скоріше цікавить не те, яким чином відчайдушний лузер-підприємець збудував «золоту» імперію, а те, як поняття «американської мрії» еволюціонує в епоху цифр і корпоративного кодексу. Перед нами сучасний адепт культу «золотої лихоманки», який змушений проміняти лопату і револьвер на діловий костюм з кейсом. Тепер секрет успіху полягає не лише у здатності порсатись у багнюці під тропічним дощем, а й у вмінні складати хитромудрі договори і вести переговори з інвестиційними фондами. І головний герой, провінційний мрійник, за це береться з притаманним йому безглуздим ентузіазмом, слабо уявляючи кому варто тиснути руку за переговорним столом, а кому ні. Таким Гейгану видається крах американської мірії, а за законами жанру, після найвищої гірки атракціону обов’язково слідує найкрутіший спуск вниз.

Намагаючись зробити «Золото» драмою на тему «досягнув всього сам», творці розгубили весь азарт вже в середині фільму. Картина перестає бути пригодницкою авантюрою і не тягне на фінансову аферу. Для екшну в стилі «Індіани Джонса» їй не вистачає харизми і фантазії, а для того, аби стати «Грою на пониження», режисерові варто повчитись жонглювати цифрами і розмовами про IPO та дивіденди так само цікаво, яке це зробив свого часу Адам МакКей. В результаті єдиним атракціоном в цій картині лишається вражаючий Меттью МакКонахі, що робить «Золото» скоріше фільмом-портфоліо для актора.