Коротко про ігри: незграбні перегони Fall Guys
Яким би не було ваше ставлення до ігор у жанрі батл-роялю, у Fall Guys є всі шанси його змінити. Гра, яка неочікувано з’явилася нізвідки, б’є рекорди завантажень на PS4 і тримається в топі продажів Steam. Причина такої популярності досить прозора: Fall Guys зайшла на територію найпопулярнішого мультиплеєрного жанру зі свіжою ідеєю і гарно її реалізувала.
Головний здобуток Fall Guys насамперед у тому, що із батл-роялю вона прибрала примітивне розуміння «битви». А тому тут немає зброї та насилля — щонайменше в його звичному вигляді. Якщо вже й порівнювати Fall Guys з іншими іграми, то швидше зі спортивними. Концепція гри полягає у змаганнях маленьких милих чоловічків на різних мапах із різними ігровими режимами. Найчастіше це подолання шляху з перепонами, але можуть бути й команді режими або навіть логічні ігри. Прийшов до фінішу невчасно, звалився, чи твоя команда набрала замало очок — вибуваєш. Перемогу здобуває гравець, що на фінальній мапі протримався найдовше чи пройшов її першим — усе знову ж таки залежить від ігрового режиму, але загалом зводиться до правил типового батл-роялю, де переможець лише один з-поміж шестидесяти інших гравців.
На підсилення ідеї спортивного змагання працює чудова фізика персонажів. Як і решта візуального дизайну Fall Guys, вона безмежно кумедна. Герої спотикаються об перешкоди чи один об одного, незграбно звалюючись за межі мапи. Але водночас керування є напрочуд зручним і простим — що надзвичайно важливо, коли йдеться про віртуальні змагання. І тому, з одного боку, опанувати основи цієї гри нескладно. Однак якщо ви зібралися досягти високої майстерності й перемагати, доведеться провести за цим заняттям чимало годин.
За яскравими барвами ховається дуже напружений ігровий процес, який, як і в решті ігор жанру, здатен спалити чимало нервових клітин. Fall Guys майже не пробачає помилок, і омріяна перемога може раптово зірватися через найменший проступок. На жаль, наразі в грі немає тренувального режиму, а тому вивчати принципи роботи всіх мап, знаходити оптимальні шляхи і стратегії доводиться в онлайні на власних помилках. Щоправда, не всі ігрові режими вимагають від гравця майстерності — трапляються й такі, що зав’язані винятково на рандомі. Наприклад, на мапі Door Dash треба вгадати, які з кількох дверей не є фейковими, а на Tip Toe доведеться шукати єдиний правильний шлях наосліп.
Поки що похизуватися великим розмаїттям мап гра не може, за кілька вечорів у Fall Guys я купу разів зіграв на всіх доступних мапах. Насправді, жалітися на їхню невелику кількість я не буду, адже це сервісний проєкт, у якого попереду постійні оновлення. Тож як для старту мап тут удосталь, проте збалансовані вони досить дивно. Від відверто простих забігів із перешкодами до ненависних усіма командних змагань, де відбувається суцільний хаос. Проблема командних режимів у тому, що в переважній більшості вони не вимагають від гравців діяти гуртом, а лиш об’єднують одним кольором. Тому кожен носиться у своїх справах, намагаючись зібрати достатньо очок. Гадаю, саме командним мапам розробникам варто приділити найбільше уваги в прийдешніх оновленнях, і спробувати зосередити ігровий процес на взаємодії гравців.
Любити Fall Guys хочеться за те, як вдало грі вдається поєднувати напружені змагання з легкими, невимушеними веселощами. За п’ятихвилинний забіг можна отримати як заряд приємних емоцій від візуалу й музичного оформлення, так і непереборне бажання жбурнути геймпад у монітор. Однак короткі ігрові сесії все ж рятують від цього, бо витраченого часу на чергову поразку шкода не так сильно. Лишається тішитися купці зароблених монеток, які можна обміняти в ігровому магазині на смішні костюми для свого персонажа.
Феномен Fall Guys ховається в його простоті. Поки важко судити, як довго гра протримається лише на ній, адже кілька хибних рішень з боку розробників можуть перетворити проєкт на репетативну забавку, яка набридне всім за пів року. Як і вся ігрова спільнота, я з нетерпінням чекаю впевненого розвитку після такого гучного старту і сподіваюся, що він не обійдеться лише новими скінами й мапами. Власне, зараз команда творців сама ж «грає в свою гру» — спіткнутися й розгубити всю славу на полі з великими гравцями вкрай легко.