Кіберпанк по-англійськи
Автор: Володимир Бортюк
Уявіть собі найгірший варіант майбутнього, складений із сюжетів письменників-фантастів та епізодів серіалу «Чорне дзеркало». Уявили? Вітаємо в альтернативному Лондоні майбутнього!
Watch Dogs Legion — третя гра в однойменній серії від Ubisoft, що мала стати наймасштабнішою з-поміж них. І вона нею стала, але є певні нюанси. Найкращі аспекти перший двох ігор тут присутні: атмосфера, хакінг, відтворене місто з його жителями та визначними місцями. Нововведень також вистачає: система «Кожен із нас — герой», відвойовування регіонів, прокачка, вигадливий стелс та дизайн локацій, що дає змогу проходити чи не кожне завдання так, як ви самі того захочете.
Сюжет тут доволі стандартний для франшиз Ubisoft останніх років. У Лондоні відбулась серія терактів, у якій звинуватили відоме нам із попередніх ігор хакерське угруповання DedSec. Місто захопили найманці приватної військової компанії «Альбіон» та бандити, а тотальний контроль ctOS та стеження за усіма досягло пікового рівня. Нам потрібно розібратись, хто за цим стоїть, паралельно звільнивши місто від корупції і тиранії воєнної хунти імені Найджела Касса, голови «Альбіону».
Допомагати нам у цій непростій справі буде штучний інтелект на ім’я Беґлі, якого ви могли чути в трейлерах, а ще буквально будь-хто інший. Так, некстген приходить до нас не лише з графікою, але й раніше нечуваними механіками. Розробники з Ubisoft Toronto вирішили переписати історію відеоігор і вирішили, що NPC відтепер розшифровується не як Non Playable Character, а Now Playable Character.
Так, тепер приєднатись до спротиву може будь-який безхатько, охоронець місцевого супермаркету, косплеєр, адвокат чи бабуся з будинку навпроти. Абсолютно всіх жителів Лондона потенційно можна завербувати у вашу секту свідків вільного і незалежного міста. Навколо них вибудується ціла мережа соціальних зв’язків: друзів та близьких, коханців та ворогів, які будуть активніше вас шукати та намагатися вбити.
Звісно, є декілька нюансів на кшталт негативного ставлення цього конкретного містянина до DedSec чи браку в нього якихось корисних здібностей. Проте навіть увімкнувши режим «незворотної смерті», з яким ваші агенти не зможуть відновитися, стимул вербувати когось поза прямими вказівками в сюжетних завданнях є лише в кількох місцях на фінішній прямій. Сам же процес вербування зводиться до виконання одного-трьох прохань нашого рекрута, в переліку яких: визволити родича з полону, вкрасти машину, позбутись компромату тощо. Виконали прохання — і персонаж у вас в довічному боргу, вітаємо в спротиві.
Дизайнери локацій та всі причетні чудово виконали свою роботу. Всі визначні споруди Лондона на місці, вражають своєю красою та архітектурним генієм. У грі представлені дев’ять районів Лондона, тож розгулятися є де. З цікавих побічних активностей можна, скажімо, влаштувати собі «пивну милю» і обійти всі 26 наявні в грі бари, випиваючи в них пива та граючи в дартс (звісно ж, за це є відповідні досягнення). Можна підвищувати протестні настрої в кожному з районів шляхом вимкнення пропаганди чи фотографування доказів правопорушень з боку «Альбіону». Або можна відчути себе справжнім митцем і помалювати графіті — словом, побічних розваг у відкритому світі вистачає.
Допоможе насолодитись краєвидами міста і автопілотом в автомобілях. Штучний інтелект Беґлі довезе вас куди завгодно, дотримуватиметься всіх правил дорожнього руху і навіть поворотники вмикатиме. Просто шедевральне розмовне піратське радіо BuccanEar з ведучими Еліс та Енді розповість вам про «останніх мух, що кружляють над трупом колись вільної Британії» в суто англійській манері з витонченим словесним гумором та аж надміру життєвою сатирою. Із створенням BuccanEar розробникам допомагали британський комік Енді Зальцман та австралійська стендаперка Еліс Фрейзер. Якщо ж теревені вам не до вподоби, у переліку пісень, що грають на музичних станціях, знайдуться такі виконавці, як P.O.D., Muse, Pendulum, Celdweller, Fat Boy Slim, Gorillaz та багато інших легенд музичної сцени. З репером Stormzy є навіть сайд-квест, у якому він представляє жителям Лондона кліп на свій трек Rainfall. Додамо сюди всі можливі акценти англійської у містян навколо – і ось іще один плюсик в скарбничку віртуального туризму від Ubisoft.
Хакінг і все, що з ним пов’язано, отримали кілька приємних поліпшень. Робопавук – просто незамінна річ у проходженні, якщо ви не полюбляєте багато стріляти, бо ж стрільба тут так само ніяка, як і в попередній частині. Він може залізти в недоступні гравцеві місця, вміє знешкоджувати ворогів та навіть ставати невидимим. Скомбінувавши це зі здібністю приховувати трупи, ми отримаємо ідеальний варіант проникнення в будь-яку будівлю без бою, де ваш персонаж спокійно собі сидітиме в машині на вулиці. Різноманітних дронів тут сила-силенна, а головоломки знову потішать фанатів серії.
Враховуючи, що більшість завдань у грі пов’язані з проникненням на закриту територію, варто ще раз подякувати розробникам за «пісочницю». Можна просто увійти через парадні двері чи тихесенько пробратись, прибираючи всіх охоронців на шляху. Можна використати камери, дронів та свого вірного робопавука, а можна взагалі піти на завдання персонажем, який працює в цій установі і має повне право перебувати на закритій території, отримавши геймплей на кшталт Hitman.
В іграх з відкритим світом зазвичай чимало багів, і Watch Dogs: Legion не стала винятком. Попри наявні оновлення, гра все ще сира, як та полита дощами британська земля. На щастя, за двадцять із лишком годин проходження гра вилетіла у мене всього один раз, але інших неприємних деталей достатньо, щоб зняти у Ubisoft Toronto пару очок. Є і суто суб’єктивні штуки, як-то класична проблема спавну купи ворогів у закритому просторі, куди герой ледве дістався, і баги з деформацією одягу на персонажах — така дрібничка звела одну з найепічніших катсцен в моєму проходженні в суцільний сюр і комедію.
Найголовніше у новій Watch Dogs — це зухвала і незвична механіка, де головним героєм може стати будь-який персонаж на вулицях величезного міста. Вона однозначно має свій потенціал і зможе заграти всіма фарбами у наступних проєктах Ubisoft. Розробникам вчергове вдалося впоратися з детальним відтворенням локацій та створенням виняткової атмосферу антиутопічного Лондона. Решту ж речей, які добре працювали в попередній грі, вирішили лишити на своїх місцях, створивши загалом досить безпечний триквел.