Про вихід з карантину, нові кінотеатри і стрімінги: говоримо зі співзасновником «Планети кіно» Дмитром Деркачем
11 березня кінотеатри в Україні закрили на карантин, а відновити роботу їм дозволили з 2 липня. Про нову реальність, у якій опинилися кінотеатри, Аня Дацюк говорить з людиною «по той бік» — співвласником мережі «Планета кіно» Дмитром Деркачем.
— Перше, що я б хотіла запитати – яким взагалі був останній фільм, який ти подивився у кінотеатрі, перш ніж почалась пандемія?
Це були «Ножі наголо», ми з дружиною сходили на нього буквально перед початком пандемії.
— Я теж про це нещодавно думала і згадала, що мене не дуже вразив останній фільм, побачений до пандемії. Це був «Уперед», і я відразу вибачаюсь перед усіма, кому він дуже сподобався. Можливо, в мене завжди завищені вимоги до піксарівських мультиків, але цей мене чомусь не вразив. Розкажи, як у вас взагалі справи у «Планеті кіно»?
Взагалі усе добре, якщо не говорити про те, що ми зачинені вже близько трьох місяців, то все непогано. Зараз ми намагаємось втримати усіх співробітників, підтримуємо їх, як можемо. Не виплачуємо всю зарплатню, але частину платимо, і хочемо, щоби усі наші співробітники, які були з нами до карантину, залишились з нами і після нього. Поки нам це вдається. Тому в нас зараз дуже великі збитки, ми все одно продовжуємо платити хоча б частину оренди. Так, ми з усіма домовились про дуже суттєві знижки, але це дуже суттєві суми, і разом з зарплатою та іншими витратами це все набігає десь до десяти мільйонів гривень збитків щомісяця. Можна сказати, що ми вже трохи звикли до цієї ситуації, не панікуємо, готуємось до відкриття.
Насправді, ми вже давно готуємось – ще давно стало зрозуміло, що це рано чи пізно станеться, і тепер треба готуватися до того, як саме відкриватися. Тут треба заздалегідь продумати усі деталі – як ми будемо усе дезінфікувати, які засоби використовувати. Бо це теж дуже дорого – за нашими підрахунками, витрати лише на дезінфекційний засіб становитимуть десь три гривні на кожен квиток.
— А це не означатиме, що ви раптово вирішите піднімати ціну на квитки?
Дмитро: Ні-ні, такого не буде. Ми розуміємо, що зараз у людей немає можливості платити більше, у багатьох скрутне становище. Крім цього, немає настільки очікуваних фільмів, тому ще питання в тому, чи підуть люди після карантину, чи будуть стрічки, які їх настільки зацікавлять. Тому про підняття цін ми навіть не думаємо.
— Головне питання зараз – як зібратися, не впадати у параною, та все ж піти у кіно. Ти як думаєш, чи готові люди зараз йти у кінотеатри?
Ще два місяці тому, коли карантин був більш жорстким, і люди боялись набагато більше, ми провели опитування клієнтів та отримали вісім тисяч відповідей. Вже тоді люди були готові йти у кіно. Ми спочатку запитали клієнтів, коли та за яких умов вони готові повертатися до кінотеатрів. Близько 70% наших глядачів відповіли, що вони вже готові йти у кіно. Звичайно, є велика кількість людей, які будуть боятися виходити у публічні місця, ми це розуміємо, але є й велика група людей, яка готова йти в кіно.
– Мені здається, тут є багато моментів, які варто проговорювати. Я, наприклад, серед тих людей, які готові йти, але мені важливо дотримання спеціальних умов, дистанціювання. Розкажи мені, як цей процес буде виглядати у ваших кінотеатрах.
По-перше, кінотеатри все ще чекають на вказівки від держави, щоб зрозуміти, які заходи будуть обов’язковими. Будемо обов’язково дотримуватися усіх цих приписів, а також орієнтуватися на те, яких правил безпеки від нас очікують наші клієнти. Ми запитували про це у нашому опитуванні, і отримали дуже велику кількість відповідей, опрацювали їх і вивели ті, які найбільше повторюються. Багато людей очікують від нас дистанціювання, тому ми не будемо давати можливість купувати квитки поруч. Точніше, ми будемо розсаджувати людей парами, а між ними робити пропуски, бо 80% квитків продаються парами. Ми це розуміємо і будемо продавати і парні місця, і одинарні, але обов’язково з дистанцією.
— А що якщо у кіно прийде група людей?
Дмитро: Насправді, у залах буде дуже багато вільних місць, тому якщо ви приходите групою, то, скоріше за все, усі зможуть розсістись якось так, щоб сидіти поруч, але зберігати безпечну дистанцію від інших глядачів. Але за нашою схемою зали будуть заповнюватися лише на 30-40-50%. Також ми звичайно будемо мити та дезінфікувати все дуже часто, як мінімум – раз на годину. Будемо обробляти зали між сеансами, провітрювати – у нас у всіх залах стоять сучасні системи вентиляції, і ми зараз працюємо над тим, щоб глядачі отримували більше свіжого повітря. Але тут теж є проблема, бо для того щоб збільшити циркуляцію повітря, треба його більше отримувати ззовні, а воно там гаряче. Тому в залах буде спекотніше. І таких конфліктів дуже багато.
— А як бути з попкорном? Наскільки виправдана маска у кінотеатрі, якщо ти купив відро улюбленого попкорну? І чи буде взагалі така опція – їсти під час сеансу?
Це якраз найбільший конфлікт, який ми передбачаємо, бо дуже багато людей готові йти в кіно, але лише з попкорном, а інші просять жорстко дотримуватися режиму масок, і щоб в залах були співробітники, які стежать за тим, чи усі сидять в масках. Тому я навіть не знаю, як вирішити цей конфлікт. Скоріше за все, ми все ж будемо продавати попкорн, він буде у якихось закритих ємностях, але що з ним буде в залах – це вже на розсуд самих глядачів. Ми все одно не зможемо усіх зобов’язати носити маски протягом усього сеансу. Ми ж не будемо протягом показу кричати на глядачів, щоб вони одягали маски, чи виводити людей з залу.
— У Великобританії теж, до речі, проводили схоже опитування, і лише 19% респондентів сказали, що вони готові найближчим часом повертатися у кінотеатри. 75% відповіли, що вони повернуться до кінотеатрів, але не відразу, а після того, як буде введено якісь жорстокі заходи. Але найцікавішим для мене стало те, що 55% сказали, що вони повернуться у кіно, але лише якщо там будуть такі ж умови, як і до пандемії. Як ти думаєш, чи будуть колись взагалі такі ж умови, як і до пандемії? І якщо все ж будуть, то як би ти спрогнозував, коли десь можна на таке очікувати?
Прогнозувати завжди важко, але я сподіваюсь на те, що якщо не буде другої хвилі вірусу, то можливо взимку більш-менш нормалізується та стабілізується ситуація. Але я можу зараз щось сказати, а завтра всіх знову закриють, тому прогнози – це невдячна справа. Побачимо.
Кінотеатри – місце, де можна знайти швидкий та простий вид відпочинку, і людям справді їх не вистачає. Їм не вистачає соціалізації та інших людей поруч.
— В умовах карантину ми поки дуже невпевнено говоримо про майбутні прем’єри, але «Тенет» став вже чимось на кшталт символу для світу кіно – немов Нолан прийде і всіх нарешті врятує. Розкажи, чому так.
Ну, це одна з небагатьох справді великих прем’єр цього літа, на неї є справжній попит, це відомий режисер, фільм, який вже давно рекламується. І всі ми хотіли, щоб була хоча б одна стрічка, на яку гарантовано хочуть піти глядачі. Звісно, це не якась супергероїка від Marvel, але з того, що в нас є на літо, це точно найбільш очікуваний фільм. Всі на нього робили ставку, але також варто розуміти студію – кінотеатри в США не працюють, а це ж основний ринок. Якщо кінотеатри великих країн на кшталт Великобританії, Китаю та країн Європи не працюють, то студія розуміє, що вони не зберуть касу, і варто його перенести на пізнішу дату.
— Студії тут дуже важливо запустити фільм у прокат тоді, коли будуть відкриті кінотеатри у максимальній кількості країн. Warner Bros в останню чергу потрібно випустити фільм у якійсь умовній Швеції, щойно там відкриються кінотеатри, і побачити, що на наступний день сюжет фільму вже виклали на Reddit. Адже ми досі взагалі не знаємо, про що саме буде цей фільм, а можемо лише спекулювати, відштовхуючись від трейлеру. Тому Warner Bros потрібно, щоб спочатку відкрились кінотеатри у максимальній кількості країн, а вони поки що всі відкриваються по-різному – десь карантин почали вже послаблювати. Тому «Тенет», на мою думку, буде дуже показовим – він якраз покаже, наскільки глядачі готові повертатися до кінотеатрів. Але що ви ще збираєтесь показувати після відкриття?
По-перше, будуть старі популярні фільми – «Вартові галактики», «Дедпул», фільми Нолана. Нас дуже часто питали, чи зможемо ми колись зробити повтори цих стрічок, і ось нарешті є нагода це зробити. По-друге, будуть і прем’єри – можливо, не такі гучні та масштабні, як «Тенет», але щось буде. Будуть і українські фільми.
— До речі, я якраз читала, що багато країн використовують це пост-карантинне «вікно», коли нових фільмів не особливо багато, для того щоб показати глядачам локальне кіно.
В нас завжди є локальне кіно, ми показуємо усі українські фільми, які виходять у прокат. Я зараз не пригадаю, які саме фільми будуть, і коли, але точно буде «Толока», «Тарас: повернення».
— «Толока» якраз вийшла у дуже невдалий час – рівно за один день до закриття кінотеатрів. Але зараз багато говорять про те, що після епідемії буде нова епоха, і навіть не лише для кінотеатрів, але й для кіноіндустрії загалом. Наприклад, кажуть, що студії будуть у найближчому майбутньому вкладати менше грошей у нові фільми. Звісно, блокбастери не зникнуть – вони добре окупаються. А ось середньобюджетне та малобюджетне кіно опиниться під загрозою – його можуть перестати фінансувати, бо воно невиправдане у прокаті. Що ти думаєш на рахунок цього?
Тут важко щось сказати, ми не працюємо з продакшнами. Але якщо дивитися загалом на бізнес-моделі великих голлівудських студій, то вони роблять ставку не на один-два фільми. В них щороку є списки фільмів, десь від десяти до двадцяти, і щось із цього злітає, щось провалюється, але в середньому цей набір з двадцяти фільмів завжди буде прибутковим. Тому студіям важливо мати різноманітний набір фільмів – і високобюджетних, і недорогих, і топових, і не дуже. Ця концепція працює протягом десятиліть, і я не думаю, що вони раптом захочуть її змінювати. А якщо ми говоримо про малобюджетне кіно, то все одно для онлайн-кінотеатрів це кіно потрібне, адже вони не можуть купувати блокбастери. Тому малобюджетне кіно не зникне, хіба що перейде з кінотеатрів на онлайн-платформи.
— Як представник «великих екранів», ти не боїшся що з настанням епохи стрімінгів індустрія кінотеатрів зможе потроху заснути, а потім і зійти нанівець?
Тут є дуже багато різних думок. Раніше я цього дуже боявся, але під час карантину зрозумів, що у онлайн-кінотеатрів не все так добре. Ми побачили, що на онлайн-платформах відбулись прем’єри фільмів «Тролі» і «Бладшот», і студії зібрали дуже мало грошей, набагато менше, ніж вони б зібрали у кінотеатрах. Загалом весь бізнес побудовано так, що кіностудії заробляють набагато більше грошей з офлайн-кінотеатрів, ніж з онлайн-платформ. І це зрозуміло, бо якщо розглядати модель підписки, то людина платить за місяць умовні 20$, а студіям відрахування йдуть доволі невеликі. Система Video On Demand поки працює не дуже добре – і це для мене доказ того, що поки ніхто не захоче ламати систему дистрибуції через офлайн-кінотеатри. Це вже вибудована система – спочатку найбільше грошей приносить прокат у кінотеатрах, а вже потім додаткові прибутки приносять продажі прав у літаки, онлайн-платформам та іншим сервісам.
Ще я під час карантину помітив, що людям дуже швидко набридло усе онлайн. Їм набридло сидіти вдома, дивитися кіно онлайн. А кінотеатри – місце, де можна знайти швидкий та простий вид відпочинку, і людям справді їх не вистачає. Їм не вистачає соціалізації та інших людей поруч.
— На мою думку, стрімінги – дуже класна річ, бо там знаходять своє місце малобюджетні, фестивальні фільми, які б не знайшли свого глядача за інших обставин. Крім цього, вони дають можливість дивитися фільми людям, які б інакше не могли цього робити. Наприклад, якщо вони живуть у маленьких містечках, і поруч з домом просто немає кінотеатру. У закордонній пресі якраз пишуть, що наступними роками буде зменшуватися кількість кінозалів на душу населення, але я б не сказала, що це дуже актуальна проблема для України – в нас взагалі великий брак кінотеатрів. У великих містах ще можна говорити про якусь більш-менш притомну кількість, але у маленьких містах їх часто взагалі немає. У вас був план розширення мережі – як ця ситуація виглядає тепер, після карантину?
Так, незадовго до карантину ми якраз відкрили новий кінотеатр у Дніпрі. Поки що важко казати, яким буде майбутнє, але мені здається, що воно точно є, і що все буде нормально. Якщо не буде продовження цього вірусу, і якщо все зараз піде на спад, то можливо взимку ситуація стабілізується, і ми повернемось до нормального функціонування. А значить – ми повернемося до планів інвестувань та відкриття нових кінотеатрів. Але навіть зараз в нас підписаний новий кінотеатр в Івано-Франківську, ми підписали його якраз перед карантином та не плануємо від нього відмовлятися. Але він запланований на 2022 – це ще два роки. Зараз ми узгоджуємо проєкт, працюємо з ТРЦ.
Якщо говорити про ситуацію глобально, то звісно що кількість кінотеатрів може зменшуватися. Мені здається, що це нормально, бо якщо говорити про США, то там дуже багато старих кінотеатрів, які не популярні, в них ходить дуже мало глядачів, вони в поганому стані. І поруч вже можливо відкривається новий кінотеатр тієї самої мережі, куди буде ходити набагато більше людей. Тому закриття кінотеатрів – це цілком нормально, якщо мова йде про країни, де їх вже багато, вони старі і були відкриті доволі давно. Якщо говорити про Україну, то якщо взяти кількість кінотеатрів на душу населення, то ми будемо десь в кінці світових рейтингів. Але якщо розглядати окремі міста, наприклад, Київ, Одесу, Львів, то залів та кінотеатрів вже не так мало.
— Але ви плануєте потроху захоплювати міста, де кінотеатрів не так вже й багато?
Ми нещодавно відкрились у Дніпрі, і далі вже майже немає великих міст, в яких ми ще не представлені. Так, ще залишились Херсон, Запоріжжя, Миколаїв, це великі міста і нас там поки немає, але там є інші кінотеатри. Але є безліч менших міст, де взагалі немає нормальних кінотеатрів, і туди ми б хотіли заходити. Вже взимку по ситуації побачимо, наскільки це буде виходити.
***
Бонусні питання, яких не було в подкасті:
— Враховуючи тренд на децентралізацію, в останні роки у нас все більше говорять про необхідність розвитку не лише великих міст, але й локальних центрів. Чи розглядаєте ви варіанти відкриття маленьких кінотеатрах у районних центрах і яка загалом світова практика у цьому напрямку?
Дмитро: Ми би хотіли відкриватися в невеликих містах. Але будувати кінотеатр з нуля – це економічно невиправдано. Кінотеатри добре відкривати у ТРЦ. Для ТРЦ кінотеатр генерує потік відвідувачів і забудовники готові йти на певні льготи для кінотеатрів. Це взаємовигідне партнерство. В невеликих містах України рідко будують ТРЦ. У Європі та США є державні програми з підтримки малих кінотеатрів у невеликих містах, їм дають гранти. У нас таких програм поки що немає.
— Чи з’явилося за останні кілька років у кінотеатральному бізнесі щось нове, що ви хочете імплементувати в Україні? Чи чекати якихось видимих змін у роботі кінотеатрів?
Дмитро: Це не дуже скромно але ми зробили вже практично все, що можна було. Я би сказав, що у нас дуже круті кінотеатри за наповненням технологіями та різними фішками (типу кіномаркету, кіноресторану). Можливо, хотілося б попробувати LED екрани замість проекторів. Також хотілося б мати можливість робити дуже круті інтер‘єри, як в найсучасніших кінотеатрах Китаю. Але це величезні інвестиції, які в Україні не повернуться.
В оформленні інтерв’ю були використані матеріали з фейсбук– та інстаграм-сторінок «Планети Кіно», а також фото з фейбук-сторінки Дмитра Деркача.
