Їжак Соу-соунік
Часто чули визначення «сімейне кіно»? Напевно що часто. Зазвичай його використовують заради виправдання, у фразах на зразок «що ви хотіли, це ж сімейне кіно». Часом ви могли побачити його у соцмережах, як узагальнення кілометрового відгуку в інстаграмі: «хороше сімейне кіно, нам сподобалося, обов’язково сходіть». Іноді воно проскакує і в рецензіях кінокритиків, де використовується як опис фільму, що не претендує на жодні лаври, окрім трохи (або багато) заробити в прокаті на знайомих глядачу образах чи акторах.
Адже чим по суті є «сімейне кіно»? Це безликий набір інструментів, які мають на меті задовольнити базові потреби глядача: посміятися, розчулитися, поставити дитині у приклад вчинок героя. Щоб зробити хороше «сімейне кіно», потрібно суттєво попрацювати хоча б над однією зі складових фільму. Наприклад, витиснути максимум з комедії, зацікавити оригінальним сценарієм чи взагалі деконструювати жанр, здивувавши глядача нетривіальним підходом до історії. Щоправда в такому випадку фільми швидко виїжджають з гуртожитку «сімейного кіно» в більш престижні райони комедій, підліткових (або не підліткових) драм чи взагалі тримають напрямок в елітну забудову «класики».
Але не переймайтеся, це не про «Соніка». Якщо це кіно будуть згадувати, то хіба через фейл з візуальним образом головного героя або як фільм, у якому Джим Керрі повернувся до комедії і краще б цього не робив. Картина по франшизі SEGA — ледь не ідеальний приклад супербезпечного «сімейного кіно», яке настільки боїться експериментувати, що навіть не ризикнуло відстояти першочерговий образ їжака.
- Оригінальна назва
- Sonic the hedgehog
- Тривалість
- 99 хв
- Прем’єра
- 13 Лютого 2020
- Жанр
- Комедія
- Режисер
- Джефф Фаулер
- Актори
- Джим Керрі, Джеймс Марсден, Бен Шварцман
Сюжет та діалоги виглядають так, ніби їх створював штучний інтелект, якому видалили оригінальність та ще й запустили у режимі «safe mode».
Історія стрічки непретензійна — їжак Сонік ховається на Землі від загадкових переслідувачів і випадково видає свою присутність потужним ЕМІ-вибухом. Уряду США лінь досліджувати потенційну загрозу найвищого рівня, тому вони віддають справу в руки Доктору Роботніку (Джим Керрі). Той починає вистежувати Соніка, тож їжак вирішує скористатися допомогою полісмена Тома (Джеймс Марсден), який без питань приєднується до пригод іншопланетянина.
Ще з першого анонсу було зрозуміло на що фільм буде робити ставку: на знайому мільйонам франшизу і на повернення Джима Керрі до комедії після п’ятирічної спроби вчергове підкорити драматичну вершину. Щоправда з фанатами одразу не склалося — Сонік їм не сподобався, тож довелося швидко перероблювати образ на миліший. З одного боку так фільм отримав плюс у вигляді потенційних мільйонів від мерча. З іншого, їжак-страшко суттєво додав би стрічці харизми, якої їй неймовірно бракує. Здавалося б, але є ж Джим Керрі!
А ви пам’ятаєте, коли востаннє Керрі створював героя, який би залишався у пам’яті на довше, ніж хронометраж титрів? Як на мене, останній успішний досвід Джима у комедії — це «Лемоні Снікет» та його зловісний граф Олаф. Після цього усі спроби актора знайти щось нове перетворювалися на самопародію — за 90-ті він створив стільки образів, що складно вигадати щось нове. От і Доктор Роботнік вийшов скоріше збірним образом «Керрі кривляється», прикрашений ексцентричними вусиками та стильними плащами. Джиме, ласкаво просимо у 2020-ті. Тут трохи інші вимоги до комедії, а ти більше потрібен у серіалі «Жартую», ніж у другорядних блокбастерах.
Решта елементів «Соніка» аж ніяк не тягнуть на те, щоб присвячувати їм час. Спецефекти страшенно вторинні і часом відверто копіюють інші фільми — авторам не вистачило фантазії, щоб придумати щось цікавіше за нудний ремейк сцени зі Ртуттю в «Люди Ікс: Перший клас». Сюжет та діалоги виглядають так, ніби їх створював штучний інтелект, якому видалили оригінальність та ще й запустили у режимі «safe mode». Я розумію, що діти можуть пережити будь-який сюжет з натяком на «святий зв’язок дружби», але щось мені підказує, що навіть для молодшого віку «Сонік» виглядатиме надто банальним.
Залишається сподіватися на те, що анонсований у сцені після титрів сиквел отримає ін’єкцію креативу. Інакше другу частину не захочуть дивитися навіть найбільші фанати франшизи.
— милий Сонік
— ліниві спецефекти
— нудний образ Джима Керрі
— банальний сюжет
