Як серія Mass Effect змінила наше ставлення до відеоігор
Моє знайомство із серією Mass Effect почалося з другої частини. Тоді, десять років тому, геймери так гучно обговорювали цю гру, що не звернути на неї увагу було неможливо. І гайп навколо Mass Effect 2 був цілком виправданий: це був, насамперед, захопливий фантастичний бойовик про хороброго капітана Шепарда та його команду, які намагаються врятувати галактику від страшної загрози, в яку, здається, ніхто не вірить. А ще це була рольова гра, де ваші рішення не лише впливають на хід сюжету, а й наздоганяють вас із попередньої гри. Усвідомивши, який пласт історії втрачаю, я покинув сиквел і почав цю космічну сагу як годиться — з першої гри серії.
Ми й нині стикаємося зі стереотипним судженням про те, що ігри — це нібито безглузді забавки, але погодьтеся, пояснити комусь різнобіччя й глибину інтерактивних розваг сьогодні набагато простіше. Розробники все частіше вдаються до висвітлення соціальних проблем у своїх проєктах, не бояться гострих тем та не соромляться своїх авторських поривів, творячи чудернацький артгауз за великі гроші. Відеоігри стали частиною сучасної культури та нерідко обговорюються в контексті мистецької значущості.
Наприкінці нульових було відверто складніше. Для мене відеоігри були простою розвагою, вони ніколи не змушували задуматися про що-небудь, а тим паче перейматися за ухвалені рішення. Хай які емоції після проходження жили недовго, майже не лишаючи післясмаку. Герої на екрані залишалися просто героями, що виконують свої ролі, а тому серйозно за когось хвилюватися не доводилося. І серії Mass Effect вдалося це змінити, повністю перевернувши моє уявлення про відеоігри.
На момент виходу оригінальної Mass Effect у студії BioWare був чималий досвід у створенні RPG: вони є творцями культової серії Baldur’s Gate, а також розробили не менш легендарну Star Wars: Knights of the Old Republic. Утім, перша Mass Effect відчувалася такою собі пробою пера, бо погано знаходила баланс між екшном і рольовою складовою, а подання сюжету часом було аж занадто неквапливим. Однак важко було не помітити величезний потенціал гри та тривожне почуття неминучого лиха, яке мало б вибухнути в наступних частинах. Гра зачаровувала направду унікальним всесвітом, безліччю іншопланетних створінь, які не просто співіснують з людьми, а ще й є членами вашої власної команди.
Спитайте фаната Mass Effect, за що він любить серію, і той неодмінно відповість — за персонажів. Герої, яких ми зустрічаємо протягом історії, повноцінні особистості з винятковим характером та купою власних проблем, які рано чи пізно торкнуться й вас. Нові члени вашої команди приходять із величезним життєвим багажем, розкривати який іноді дуже непросто. Історії напарників — це не просто побічні квести, а відгалуження основного сюжету, проігнорувавши які ви ризикуєте зіпсувати стосунки з персонажем та втратити його. Однак посваритися з кимось можна не лише через нехтування його проблемами, а й внаслідок низки хибних рішень, які зроблять Шепарда покидьком в очах команди.
Будучи грою про космічні пригоди, Mass Effect надзвичайно приземлена й торкається звичних нам тем, яких розробники здебільшого старалися оминати.
Ми й донині не маємо жодної рольової франшизи, яка б так майстерно проносила сюжетні лінії своїх персонажів крізь всю ігрову серію. Mass Effect дозволяє вам вибудовувати глибокі стосунки з героями, ставати хорошими друзями чи навіть коханцями, а зустріч старого знайомого завжди викликає дуже теплі емоції. Завдяки довершеній сценарній роботі Bioware вдалося пройняти мене таким раніше невідомим почуттям до віртуальних створінь, яке відгукується й до сьогодні. Але й без болісних переживань не обійдеться, адже складні моральні рішення часто можуть обернутися паршиво не лише для ігрової команди, а й для вашого психічного стану.
Попри зростання динаміки в другій і третій частинах, Mass Effect однаково лишалася рольовою грою з можливістю відіграти саме такого Шепарда, якого ви бажаєте. Система моралі відслідковує ваші рішення, будуючи на їх основі образ суворого чи чуйного героя. Образ надміру героїчного Шепарда мені аж ніяк не пасував, тож свою історію я вирішив зробити ще похмурішою. Обравши гілку «ренегата», я насолоджувався жорсткими й часом фривольними рішеннями капітана, який не добирав лестивих слів і припиняв неприємні діалоги раптовими ударами.
Будучи грою про космічні пригоди, Mass Effect водночас надзвичайно приземлена й торкається звичних нам тем, яких розробники здебільшого старалися оминати. Окрім людей в сонячних системах Чумацького Шляху проживають безліч інших рас, які живуть мирно, воюють чи тихо ненавидять одне одного. Через потужні соціальний та політичний контексти гра вчить сприймати це різноманіття як належне — врешті-решт, перед нами безмежні простори галактики. Нам наочно демонструють, які конфлікти витікають з нетерпимості та небажанні приймати інакшість сусідів по космосу. Власне, протягом усієї трилогії ми тільки тим і займаємося, що намагаємося об’єднати якомога більше мешканців галактики, щоби стати на заваді глобальній загрозі.
Людська раса та загалом Земля сприймається багатьма іншопланетянами з презирством — люди далеко не найрозумніші, не найсильніші і не найстаріші, а тому поваги й довіри до Шепарда у вищих галактичних чинів майже немає. Може здатися, що головний герой веде якусь особисту війну, поки нагорі вирішують більш нагальні справи — звісно, доки біда не постукає в двері кожного. Коли більшість медіа робить із головного героя обраного, всесильного рятівника світу, Mass Effect пропонує перспективу з низів. Це допомагає більше цінувати зв’язки, які ви будуєте, та краще відчути прогрес між іграми, коли образ Шепарда зі звичайного солдата трансформується в того самого спасителя всієї галактики.
Розробники з BioWare одними з перших почали серйозно говорити про стосунки й секс у відеоіграх та зображати їх такими, якими вони є насправді, — звісно, через призму науково-фантастичного сетингу. Гравець ладен вибирати сексуальну орієнтацію та спробувати зав’язати романтичні стосунки з кимось із команди. А оскільки персонажі також маю свої вподобання, то Шепард цілком імовірно може отримати відмову або ж укласти міцні взаємними на тривалий час. І певна річ, стосунки можуть існувати не лише між представниками однієї раси — гра не втомлюється нагадувати, що різноманіття оточує нас зусібіч, а кохання не знає меж. Гра пережила численні напади з боку консервативної частини ігрової спільноти й решти людей, що вважають подібні теми табуйованими та неприпустимими у відеоіграх. Втім, сміливі кроки розробників докорінно змінили сучасну ігрову індустрію, і бачити більше диверсифікованих персонажів для нас стало звичним, хоч і адекватне сприйняття цього явища все ще рідкість серед геймерів.
Серія Mass Effect змінила не лише моє особисте ставлення до відеоігор — вона змінила індустрію. Це епічна сага, яку ми проживали разом із її героями, тішилися перемогам і місця собі не знаходили, коли втрачали когось із команди. Враження від цієї пригоди переслідують мене й до сьогодні: варто лиш згадати самовбивчу місію з другої частини чи зцілення генофагу кроганів у третій, і сльози набігають на очі самі собою. В руках розробників із BioWare свого часу опинилася потужна сила, якою вони вдало скористалися, зруйнувавши застояні стереотипи в одній із найбільш впливових індустрій світу, а заразом показавши фанатам відеоігор, які складні почуття здатна вивільнити купка пікселів на екрані.
