Вечори французького кіно 2020: гід програмою
П’ятнадцятий рік поспіль в Україні відбувається фестиваль «Вечори французького кіно», який пропонує глядачам добірку найновіших фільмів з Франції. Цьогорічна програма складається з прокатних хітів та фестивальних стрічок, що зокрема мали свою прем’єру в Каннах. Пропонуємо короткий екскурс в лайн-ап фестивалю, що стартує вже сьогодні, 22 січня і триватиме до 29 січня.
Однієї чарівної ночі/ Chambre 212
Реж. Крістоф Оноре
Головна героїня — професорка права Марія (К’яра Мастроянні) — типова парижанка, щаслива у шлюбі та у вільних стосунках з коханцем. Але коли чоловік (Бенжамен Бьоле) дізнається про зраду, то дає дружині ніч обдумати шлюб у готелі на сусідній вулиці. І доки Марія спостерігає за чоловіком у вікно навпроти, її багата уява відсилає жінку на прогулянку спогадами, де вона зустріне молоду версію свого чоловіка (Венсан Лакост), його перше кохання — вчительку музики (Камілла Коттен), численних власних коханців та навіть маму з бабусю.
Нова сентиментальна та дуже сінефільська мелодрама Крістофа Оноре вперше була показана у Каннах в програмі «Особливий погляд». Справжня прикраса фільму — К’яра Мастроянні — дочка Марчелло Мастроянні та Катрін Деньов, яка отримала приз за «Найкращу жіночу роль» на французькому кінофестивалі.
Особливі/ Hors normes
Реж. Олів’є Накаш, Ерік Толедано
Події фільму розгортаються навколо приватної соціальної служби, що допомагає мало мобільним людям, яким особливо важко без догляду і складно дається процес соціалізації. Бруно (Венсан Кассель) поставив турботу про пацієнтів своєї клініки понад усе. Він буквально живе в ній, перевіряючи, щоб всі діти перебували під ретельним наглядом і були оточені турботою. Малік (Реда Катеб), напарник Бруно, керує групою волонтерів, зібраною з важких паризьких підлітків, для яких робота в соціальній службі — шанс стати корисним суспільству.
«Особливі» засновані на реальних подіях і більшість акторів тут — реальні пацієнти подібних клінік. Іронічний тон цій трагікомедії додає дует авторів-постановників — Ерік Толедано та Олів’є Накаш, які зняли французьку комедію «1+1», що підкорила публіку по всьому світу. Світова прем’єра фільму також відбулася на Каннському кінофестивалі.
Крихітка зомбі/ Zombi child
Реж. Бертран Бонелло
Дія картини паралельно розгортається у 1962 році на Гаїті та у сучасному Парижі. За допомогою магії вуду Клервіуса Нарциса вбивають, щоб після похорону воскресити. Наступні два роки він провів в зомбіфікованому стані, працюючи на плантації. Ця достовірна історія увійде в гаїтянський фольклор, як приклад одного з десятків справжніх «зомбі», які працювали на Гаїті в 1960-і. Паралельно вже у наші дні до елітного ліцею для дівчат вступає Мелісса — внучка Клервіуса, яка переїхала з тіткою з Гаїті до Франції. Однокласниці Мелісси зачаровано слухають історію про дідуся-зомбі, але серед них є одна, Фанні, яка особливо зацікавлена аспектом воскресіння з мертвих.
«Крихітка зомбі» — містична драма, в якій Бонелло прокладає химерні доісторичні зв’язки між Європою та Африкою. Покладаючись на зомбі-тематику, режисер тим не менше нівелює жанр горрору і не використовує політичну алегорію зомбіфікування людей. Бонелло перш за все цікавить процес оживлення вуду — мотив пробудження від сну — який для кожного з героїв має своє метафоричне значення.
Нотр-Дам/ Notre Dame
Реж. Валері Донзеллі
Мод Крейон (сама режисерка Валері Донзеллі) — архітектор за фахом, виховує двох дітей, періодично спить з колишнім чоловіком, а на роботі проектує дитячі майданчики. Коли мерія Парижа оголошує конкурс на реконструкцію площі перед Собором Паризької Богоматері, вона навіть не замислюється про участь — на це немає ні часу, ні сил. Проте дивним чином один з її проектів потрапляє на стіл до журі та перемагає. Ситуація раптово ускладнюється незапланованою вагітністю героїні і зустріччю з Бакюзом (П’єр Деладоншам) — першим коханням Валері, який тепер працює журналістом і має висвітлювати хід реконструкції.
Валері Донзеллі не дарма кличуть королевою бурлеску у Франції: її водевільні комедії — це сплав гострої проблематики та гротескного гумору, за допомогою якого її герої намагаються впоратися з будь-якими труднощами. Сам «Нотр-Дамі» видатний не лише частковою автобіографічністю (Донзеллі навчалась на архітектурному факультеті), а й тим фактом, що це один з останніх фільмів, в яких знаменитий собор постає у всій своїй красі (зйомки завершились ще в грудні 2018 року).
Портрет дівчини у вогні/ Portrait de la jeune fille en feu
Реж. Селін Ск’ямма
Дія розгортається наприкінці XVIII століття. У художниці і викладачки малювання Маріан (Ноемі Мерлан) запитують про походження однієї з її картин — загадкового «Портрета дівчини у вогні». Так протагоністка згадує, як одного разу отримала замовлення намалювати весільний портрет Елоїзи (Адель Енель) — дівчини, що живе в усамітненому маєтку на північному узбережжі Франції. Та протестує проти заміжжя і відмовляється позувати, тому Маріан змушена малювати портрет таємно, по пам’яті — проводячи вдень час з Елоїз, та намагаючись відтворити її риси обличчя на полотні вночі. Згодом дівчата починають пройматися теплими почуттями одна до одної.
«Портрету дівчини у вогні» прогримів в Каннах, отримавши нагороду за сценарій на квір-гілку. Однак фільм Ск’яма не варто маркувати виключно як ЛГБТ-кіно. Перед нами листівка з далекої епохи в якій жінка проявляла потужний творчий хист (головна героїня — художниця), залишаючись у полоні гендерної дискримінації. Водночас Ск’яма говорить про жіноче як про універсальне, адже перш усього це історія про творця та його музу.
