Вбивство у північному експресі: чи варто дивитися серіал «Крізь сніг»
Отже, уявіть собі ситуацію: у недалекому майбутньому глобальне потепління досягло таких масштабів, що вчені спробували радикально змінити ситуацію на краще і випадково заморозили Землю. Тепер уся планета знаходиться під товстим шаром криги, а температура за вікном настільки низька, що живі істоти замерзають насмерть за лічені хвилини. На щастя, один візіонер, загадковий містер Вілфорд, передбачив цю катастрофу, і завчасно побудував велетенський потяг, який дає прихисток залишкам людства.
Утім, є два важливі моменти: потрапити на цей рятівний ковчег шалено складно (він розрахований лише на найбільш заможних мешканців планети та на їхню прислугу), а зійти – неможливо. Потяг вічно подорожуватиме замерзлими рештками Землі, а поза ним у людей немає жодних шансів на виживання. Можливо, з цим можна було б змиритися, але життя на «Сноупірсері» аж ніяк не нагадує ідилію – тут панує жорстка соціальна стратифікація, а пасажири чітко поділені на класи.
Якщо концепція звучить якось знайомо, то не дивуйтесь – це вже її третя інтерпретація. Спочатку був французький графічний роман Le Transperceneige, потім – масштабний екшн-фільм Пона Чжуна Хо з Крісом Евансом та Тільдою Свінтон в головних ролях. Нещодавно за історію взявся канал TNT, і після довгих років турбулентної роботи над проектом, «Крізь сніг» дістався до наших екранів. Але чи варто його дивитися? Давайте розберемося.
Варто дивитися, якщо:
Ви дуже любите концептуальні антиутопії. Центральна ідея усіх версій цього сюжету звучить доволі схоже: представники різних класів намагаються пережити апокаліпсис на велетенському потязі, який не може ні на хвилину зупинитися. Мешканці перших вагонів живуть у розкішних апартаментах, харчуються вишуканими стравами та ні в чому себе не обмежують. Другий та треті класи обслуговують багатіїв, ремонтують сам потяг та працюють у складних умовах, але навіть їм живеться простіше, ніж мешканцям хвоста. Це – бідні пасажири без квитків, які в останній момент продерлися на потяг, і тепер живуть у клаустрофобних вагонах, харчуються підозрілими батончиками, в яких немає смаку, і намагаються хоч якось відстоювати свої права.
Пон Чжун Хо свого часу максимально спростив сюжет графічного романа-першоджерела, залишивши лише напружену історію про криваве повстання героя Люка Еванса. В результаті вийшов динамічний, прямолінійний трилер, у якому події розвивалися з блискавичною швидкістю, а протагоністи постійно просувались від хвоста поїзда до локомотива. Звісно, таку історію було би складно розтягнути на десять епізодів, тому шоуранери серіалу пішли іншим шляхом – зробили головного героя (зірка «Гамільтона» Давід Діггс) не лише революціонером, але й детективом.
Так, частина напруги зникла, зате тепер протагоніст має достатньо часу щоб вільно подорожувати між частинами потяга, спілкуючись з різними мешканцями – від простих робітників до впливових та вимогливих багатіїв. Це дозволяє сценаристам більше дослідити цей постапокаліптичний світ – вже в перших епізодах вимальовуються загадкові вбивства, любовні трикутники, інституційна нерівність, складні відносини між економічними класами та інші непрості теми. Якщо вас цікавлять такі теми, то на серіал точно варто звернути увагу. Так, тут все не настільки продумано та ефектно, як у однойменному фільмі, але матеріалу для роздумів вистачає.
Вам подобаються детективні історії. Деякі критики вже встигли пожартувати про те, що новий «Крізь сніг» – це щось на кшталт постапокаліптичного «Коломбо». Щось в такому описі є – це справді історія про харизматичного та оманливо прямолінійного поліцейського, який методично розкриває злочини самовпевнених багатіїв. Герой Діггса чимось нагадує класичного нуарного детектива – навіть у постапокаліптичному сеттінгу складається враження, ніби він ось-ось наллє собі чарку віскі, меланхолійно закурить та почне зачитувати якийсь саркастичний та болісний монолог про несправедливість світу. Правда, історія загадкових вбивств – лише частина загального сюжету серіалу.
Шоуранери швидко переключаються між темами, часом перетворюючи «Крізь сніг» на психологічну дуель – сценарій зосереджується на протистоянні героїв Діггса та Дженніфер Коннеллі. До речі, зірка «Лабіринту» тут видає один із найкращих перформансів за всю свою кар’єру. Не знаю, чи її Мелані Кавілл зітре з нашої колективної пам’яті абсурдний та багатошаровий образ трохи навіженої Тільди Свінтон з фільму, але це точно одна з найцікавіших телевізійних героїнь цієї весни.
Дивіться обережно, якщо:
Ви в захваті від однойменної стрічки. Насправді, тут все просто. Телевізійна версія «Крізь сніг» може стати непоганою та навіть своєчасною (напруга між людьми, які після непередбачуваної катастрофи опинились замкненими у клаустрофобному приміщенні!) розвагою, але не варто очікувати щось рівня Пона Чжуна Хо. Серіал поки виглядає набагато менш стильним за свого попередника, і тут немає тієї зосередженої, розлюченої енергії, яка нестримно рухала сюжет стрічки вперед. Якщо сідати за перегляд без якихось завищених очікувань, то ви непогано проведете час – в новій версії «Крізь сніг» вистачає мелодраматизму, заплутаних сюжетів та свіжої соціальної критики. Але будемо чесними – деякі твори чудово існують без спін-оффів, продовжень чи телевізійних адаптацій. І фільм Пона Чжуна Хо – один із них.
