Берлінале 2020: 16 фільмів і 1 серіал, які ми чекаємо на фестивалі
Цьогорічний Берлінале видається особливо цікавим — у фестиваля повністю оновлена команда кураторів, посаду програмного директора між собою ділять Карло Шатріан (з фестивалю в Локарно) та Марієтте Ріссенбек (з Берлінського Центру по просуванню німецьких фільмів), а до основного конкурсу додався другий — Encounters. При цьому у програмі вистачає як классиків типу Філіпа Гареля чи Маттео Гарроне, так і несподіваних хітів з Голлівуду. Розповідаємо про найбільш інтригуюче кіно, яке покажуть на фестивалі, що стартує 20 лютого.
Дау: Наташа
Реж: Ілля Хржановський
Секція: Основний конкурс
Те саме кіно Хржановського, яке знімалось мало не десяток років, а потім ще довго шукало свій шлях на великий екран, нарешті побачить публіка. Драма про фізика Льва Ландау, як відомо, знімалась за участі сотні непрофесійних акторів — фізиків, різноробочих, бандитів, естрадних виконавців, які цілодобово жили в охоронюваних декораціях радянського науково-дослідницького інституту. По суті, презентація «Дау» вже була в Парижі, але у вигляді масштабної мистецької експозиції. Версій «Дау» є одразу кілька, адже Хржановський розділив своє багатогодинне полотно на кілька новел. Коротку (у форматі художнього фільму) він покаже у основному конкурсі. Довгу (на п’ять годин) представить в експериментальній секції Berlinale Specials. «Наташа» — сегмент про допит буфетниці Наташі, яка мала роман з іншою дівчиною. В Парижі ця новела викликала фурор, а критики твір Хржановського назвали «садомазофільмом».
Земля блакитна ніби апельсин
Реж: Ірина Цілик
Секція: Generation 14plus
Українське кіно, про яке ви чули, якщо слідкували за пербігом «Санденсу». Наші цього року перемогли у категорії «Краща режисура» в секції «Документалістики» і тепер це одна з найгарячіших українських прем’єр на рівні з новим фільмом Сенцова (про нього я ще розкажу). Забігаючи наперед — «Земля блакитна ніби апельсин» буде на DocuDays в березні, але спершу — Берлінале. Це дещо оптимістична історія у песимістичному сеттингу — 36-річна Ганна виховує чотирьох дітей у «червоній зоні» військових дій. Попри щоденну загрозу, родина намагається вести нормальне життя — грати на музичних інструментах і навіть знімати кіно.
Ундіна
Реж: Крістіан Петцольд
Секція: Основний конкурс
Два роки тому представник берлінської школи Петцольд презентував тут «Транзит» — одну з найкращих своїх стрічок останніх років. Цього разу він знову повертається на Берлінале, але вже не береться рефлексувати на історичні та політичні теми. Головні ролі в «Ундіні» відведені його улюбленцям — тому самому дуету з «Транзиту» — Паулі Бір та Францу Роговські. В основі сюжету переосмислення старовинної легенди про русалку, яку кинув земний коханий, після чого прекрасна Ундіна назавжди пішла у воду. Ундіна Петцольда працює гідом в сучасному Берліні. Вона намагається забутися у нових стосунках, але непереборні почуття наполегливо штовхають дівчину до вбивства.
Дні
Реж: Цай Мінлян
Секція: Основний конкурс
Після шестирічної паузи, експериментів з VR та документалістикою, класик нової тайванської хвилі повертається у велике кіно. Статичні драми Цая Мінляна не для масового глядача, але всім, кому не вистачало медитативного настрою тайванця, має сподобатися. «Дні» — гей-мелодрама про двох коханців, що належать до різних соціальних класів, не підходять один одному ніяк, але все ж зустрічаються на одну ніч у готелі Бангкоку. Картина не має чіткого сценарію і майже повністю побудована на імпровізаціях.
Невибрані шляхи
Реж: Саллі Поттер
Секція: Основний конкурс
Саллі Поттер вже зарекомендувала себе як постановниця, що вміє працювати з крутим кастом, показавши публіці чорно-білу «Вечірку». Її нове кіно знову збирає хороших акторів, а також обіцяє сравжнє занурення у тему пам’яті на підсвідомого. Головний герой — письменник Лео (Хав’єр Бардем), який протягом одного дня проживає у галюцинаціях одразу кілька доль, які свого часу він не обрав. Дія фільму розгортається то в Нью-Йорку, до десь на грецькому острові. Не втратити глузд головному герою допомагає його дочка, яку зіграла Ель Фаннінг. У касті також Лора Лінні, Сальма Хайек та Бранка Катіч.
Номери
Реж: Олег Сенцов і Ахтем Сеітаблаєв
Секція: Berlinale Special
Практика такої зйомки фільму для України нова — Олег Сенцов зрежисерував це кіно, фактично будучи у в’язниці. Допоміг йому Ахтем Сеітаблаєв, чия команад регулярно консультувалась з ув’язненим автором першоджерела-роману та режисером. Від цього ще більш інтригуюче, який результат видасть антиутопія «Номери». Місце дії — світ номерів, де існують свої чіткі правила. Одного разу тут пішов збій — Сьомий почав стосунки не зі своєю парною — Четвертою. Від цього зв’язку з’являється дитя, котрому дається порядковий номер Одинадцять. Та у відповідальний момент Сьомий відмовляється від свого сина, так само як вчинив зі своїм другом Дев’ятим, коли той вирішив публічно висловити свою думку. Але зрештою саме безхребетному Сьомому вдається звільнити героїв від системи.
Ширлі
Реж: Джозефін Декер
Секція: Encounters
Ще одна стрічка, що мала світову прем’єру на «Санденсі», а тепер перейшла на Берлінале. На американському фестивалі Деккер отримала спеціальний приз журі за «Ширлі». Авторка оригінальної драми «Мадлен Мадлен» продовжує досліджувати манії та нестабільні стани (переважно жіночі). Перед нами замальовка про знамениту письменницю готичних романів Ширлі Джексон і те як у її домі з’являються небажані гості, яких вона береться тероризувати. Кіно, до слова, — зовсім не байопік, а екранізація сучасного роману Сюзан Меррелл, яка зробила головною героїнею саме Джексон. Тут її грає неперевершена Елізабет Мосс.
Сіль сліз
Реж: Філіп Гаррель
Секція: Основний конкурс
Трудоголік Філіп Гаррель продовжує випускати мало не по одному фільму на рік, а у 2020 тато Луї Гарреля представить на Берлінале мелодраму «Сіль сліз», яка ризикує стати не лише дослідженням мінливості стосунків, а й триб’ютом власному батьку. Молодий тесля з провінції на ім’я Люк вперше приїжджає до Парижу. Тут він закохується в столичну жительку на ім’я Джаміля. Однак вдома на героя чекає подруга дитинства, прекрасна Женев’єва. Короткий роман в Парижі та тривалі стосунки вдома не дають герою визначитися з власним майбутнім. Люк намагається розібратися в собі в тому числі за допомогою довгих розмов зі старим батьком.
Вперед
Реж: Ден Скенлон
Секція: Berlinale Special Gala
Який фестиваль без великих прем’єр з Голлівуду. Цього року це раптово анімація від Pixar, яка отримає свій світовий реліз сам в Берліні, а значить — чекаємо на червоній доріжці Тома Голланда на Кріса Пратта, що озвучили головних персонажів. Двоє братів ельфів вирушають у подорож аби завершити заклинання, яке поверне їх батька в світ живих на кілька годин. «Завершити», тому що перша спроба повернення встигла трансгресувати лише ноги.
Малмкрог
Реж: Крісті Пую
Секція: Encounters
Ми знали, що найвідоміший представник «Нової румунської хвилі» Крісті Пую обов’язково представить своє нове кіно на фестивалі класу А, якщо не в Каннах, то у Берліні. Цього разу Пую чи не вперше звертається до костюмних драм. Фільм натхненний роботою філософа Володимира Соловйова «Три розмови про війну, прогрес і кінець всесвітньої історії». Тут текст представлений у вигляді філософських діалогів між аристократом, генералом та його дружиною, політиком та молодою графинею. За три години фільму звучить одразу кілька мов, а закінчить все розповіддю про Антихриста.
Перші й останні люди
Реж: Йохан Йоханнссон
Секція: Berlinale Special
Ісландський композитор Йохан Йоханнссон був одним з найбільш багатообіцяючих авторів Голлівуду з «оскарівськими» перспективами — він написав саундтреки до «Сікаріо» та «Прибуття» Дені Вільнева і був номінований на нагороду Кіноакадемії за музичний супровід до «Теорії всього». Нажаль в лютому 2018-го композитор трагічно помер, а серед творчого доробку залишив не лише музику, а й перший і останній фільм, в якому він виступив режисером. «Перші й останні люди» — кіно на стику художнього та документального. Це серія новел про взаємодію людей та інопланетян. Медитативні зйомки монументів по всій Європі Йоханнссон поєднав з текстом роману британського письменника-фантаста та філософа Олафа Стейплдона. Наратором у фільмі виступає Тільда Свінтон.
Танго вдівця
Реж: Рауль Руїс, Валерія Сармієнто
Секція: Forum
Світова прем’єра, що водночас буде ретроспективою. На Берлінале покажуть відновлений дебютний фільм режисера-сюрреаліста Рауля Руїса, автора драми «Клімт» з Джоном Малковичем. «Танго» знімався ще в 1967 році в Сантьяго ще до режиму Піночетта. Це химерна історію вдівця, який виявляється жінкою з роздвоєнням особистості. Руїс свого часу не завершив фільм просто тому, що не знайшов гроші на озвучку, а згодом картина взагалі була загублена. «Танго» вже після його смерті режисера знайшла його дружина, Валерія Сармієнто. Сценарій незавершеного фільму не зберігся, тому Сармієнто використала короткі замітки режисера і залучила фахівців, здатних читати по губах.
Сибір
Реж: Абель Феррара
Секція: Основний конкурс
Вперше за 25 років італієць Феррара повертається на Берлінале. Цього разу він представить кіно-саморефлексію, де його альтер-его зіграє постійний творчий партнер Віллем Дефо (це їхня третя співпраця). Головний герой на ім’я Клінт блукає мальовничим Сибіром, його сина грає дочка самого Феррари, а дія частини фільму розгортатиметься в печері. Також зйомки вели в мексиканській пустелі, Альпах та Німеччині, а сам режисер обіцяє справжнє переплетення міфів та законів природи.
Ніколи, рідко, іноді, завжди
Реж: Еліза Хітман
Секція: Основний конкурс
Еліза Хітман вже встигла голосно заявити про себе і на «Санденсі» і в Каннах, представивши там бісексуальну драму «Пляжні пацюки». Цього разу режисерка знову везе кіно прямісінько з «Санденсу» і претендуватиме на «Золотого ведмедя». Головні героїні — двоюрідні сестри з пенсильванською провінції, які вирушають в Нью-йорк на консультацію до гінеколога. Чому так далеко? Тому що одній з них потрібно зробити аборт подалі від знайомих. Втім, дівчина до останнього сумнівається і остаточне рішення прийме тільки після пригод в Нью-Йорку.
Прописні літери
Реж: Раду Жуде
Секція: Forum
Румунський режисер повертається на Берлінале після того як в 2015 році отримав «Срібного лева» за історичний горрор «Браво!». Жуде знову звертається до історичних рефлексій та надихається реальними матеріалами допитів юнака Мугура Калінеску, який вважався політичним злочинцем. Дія розгортається на початку 1980-х, підліток пише на паркані правду про режим Чаушеску, за що швидко потрапляє на допит таємної поліції. Згодом хлопець вийде на свободу, але підозріло швидко помре від лейкемії.
Піноккіо
Реж: Маттео Гарроне
Секція: Berlinale Specials
Поки Бенісіо Дель Торо лише готується знімати «Піноккіо», у майстра готичних казок Маттео Гарроне вже готова екранізація знаменитого твору. Роль Джепетто у ній виконує Роберто Беніньї, що по своєму символічно, адже в 2002 році сам Беніньї випустив фільм про дерев’яного хлопчика, але тоді критики не прийняли кіно, а сам Роберто фактично вийшов з акторської професії. «Піноккіо» стане великим поверненням і Гарроне, і Беніньї у фестивальні кола.
Едді
Реж: Дем’єн Шазелл
Секція: Berlinale Series
Серіал Netflix, який стрімінг спершу представить на Berlinale. У центрі оповіді паризький нічний клуб і його незвичайний власник Едді, який приїхав сюди з Нью-Йорку. Колектори не дають головному герою спокій, а тут ще й дочка-підліток приїзжає навідати батька. У проекті звучать пісні французькою, арабською та англійською. Шоуранером виступив Джек Торн, який адаптував для HBO «Темні матерії» Філіпа Пулмана. А ось режисером перших двох серій (які покажуть в Берліні) виступив Дем’єн Шазелл («Ла-Ла Ленд»).
