5 фільмів, знятих за допомогою любительської відеокамери
Думаєте, що для зйомки хорошого фільму, який покажуть на великому екрані обов’язково потрібно дороге професійне обладнання? Ви здивуєтеся, але в широкий прокат неодноразово потрапляли картини, зняті за допомогою аматорських відеокамер.
Ці комедії, псевдодокументальні історії і горори не раз опинялися у різноманітних топах, а їх автори в чергове довели, що ручна камера може продиктувати певну естетику, яка стане визначальною для ідеї картини. Розповідаємо про п’ять фільмів, знятих за допомогою любительських камер, і які лише виграли від такого рішення.
Відьма з Блер/ The Blair Witch Project (1999)
Реж. Деніел Мірік і Едуардо Санчес
Це історія, розказана трьома студентами кінофакультету, які безслідно зникли в лісах штату Меріленд. Темою їхнього проекту була місцева легенда про відьму з Блер. Друга назва кінокартини «Курсова з того світу» чітко і лаконічно описує її сюжет.
Стартовий бюджет «Відьми» становив лише 2 тисячі доларів. Якщо врахувати той факт, що в прокаті фільм зібрав майже 500 мільйонів, історія його створення здається зовсім фантастичною. Картина була знята лише за допомогою кількох любительських відеокамер, давши початок такому напрямку як «found footage» — стилізації під аматорську зйомку з вкрапленням документалістики. Молоді режисери Деніел Мірік і Едуардо Санчес пішли далі, і розгорнули цілу рекламна кампанія фільму, яка була подана так, ніби кіно складається з реально знайдених в лісі записів зниклих студентів.
Борат/ Borat: Cultural Learnings of America for Make Benefit Glorious Nation of Kazakhstan (2006)
Реж. Ларі Чарлз
Телеведучий та журналіст з Казахстану Борат Сагдієв (Саша Барон Коен) вирушає в США, щоб зробити репортаж про «найвеличнішу в світі країну». Однак після прибуття Борат знаходить для себе достойнішу мету візиту, аніж зйомки документального фільму, — пошук знаменитої Памели Андерсон, в яку головний герой закохується.
Авжеж, у шанувальників класичної комедії це кіно викличе неоднозначні враження. Борат веде бесіди з феміністками про мікроскопічному розмірі жіночого мозку, з ковбоями-патріотами — про ісламських терористів, з манірним жителями півдня за сімейним столом, — про те, як користуватися унітазом, а з продавцем зброї — про захист від євреїв. Частина епізодів зрежисована, але частина — явна імпровізація. «Борат» не відноситься до категорії кінокартин з «екстремально малим» бюджетом, однак відчуття живого репортажу забезпечують саме аматорські відеокамери, які були задіяні під час зйомок.
Монстро/ Cloverfield (2008)
Реж. Метт Рівз
Прощальна вечірка друзів, що проводжають приятеля до Японії, переривається гучним риком — Нью-Йорк опиняється в епіцентрі паніки та руйнації — щось велике та незрозуміле нападає на людей. Армія безсила проти гігантського монстра, Манхеттен оголошений закритою зоною. Фільмування вечірки перетворюється на хаотичну хроніку подій для майбутніх поколінь.
«Монстро» — це фільм-катастрофа від першого обличчя, що, без сумніву, дає абсолютно лячне відчуття присутності, нівелюючи пафос ширококутної зйомки. Для створення ефекту повного занурення знімальною групою було прийняте рішення про заміну професійного обладнання на любительські відеокамери. Таким чином глядачі разом з головними героями стають не просто свідками подій, а істориками, що переповідатимуть цю катастрофу за допомогою хиткої камери із закривавленим об’єктивом.
7 днів у пеклі/
7 Days in Hell
Реж. Джейк Шиманскі
Перед нами вигадана історія про суперництво між двома відомими тенісистами — Аароном Вільямсом (Енді Семберг) та Чарлзом Пулом (Кіт Харінгтон), які вступили в протиборство в 2001 році у матчі, який тривав сім днів.
Стилізоване як документальна програма для HBO, це мок’юментарі продемонструвало немало комедійних талантів — від виконавців головних ролей, до появи у кадрі Фреда Армісена, Вілла Форте, Ліни Данем, Джона Хема, Майкла Шина і навіть Девіда Копперфільда з Сереною Вільямс. І хоч ключова частина картини — той самий матч, відзнятий професійними камерами, в «7 днів у пеклі» сцени побуту героїв зафільмовані на аматорські камери, створюючи зразкову сатиру на спортивні програми.
Паранормальне явище/ Paranormal Activity (2007)
Реж. Орен Пелі
Кеті і Міка стурбовані паранормальними шумами в своєму будинку і рішуче налаштовані розібратися. Тож пара встановлює в спальні відеокамеру, не підозрюю, що та заільмує. На сьому ніч в спальні самі собою відкривається двері, а далі — темні тіні, нелюдські сліди на підлозі, простирадло, що піднімається саме по собі. Як повідомляє епіграф, плівки для фільму були надані родичами загиблих.
Пам’ятаєте жанровий напрямок горрору «found footage» у «Відьмі з Блер»? «Паранормальне явище» стало достойним послідовником любительського стилю зйомки і розвинулося у цілу франшизу. Далеко не кожен фільм цієї франшизи можна назвати якісним жахом, втім перша картина налякала навіть Стівена Спілберга, який додивився фільм на тест-показі лише з другої спроби і одразу ж дав добро аби студія Paramount займалася дистрибуцією інді-картини. Таким чином прийом з аматорськими відеокамери (у даному випадку — лише однією) виборов собі місце на рівні з дорогою технікою як один з ключових засобів занурення глядача у історію.
Матеріал створений за підтримки:
