Кіноклуб імені містера Дарсі: екранізації Джейн Остін від найгіршої до найкращої

Британська письменниця Джейн Остін так і не зазнала слави чи визнання за життя, але її вплив на масову культуру неможливо переоцінити. За мотивами її творів пишуть книги, еротичні фанфіки та пісні, їх адаптують у мюзикли, фільми та серіали, а герої її романів стали вже справжніми архетипами. Але як знайти хорошу кіноекранізацію серед десятків дивних, нудних чи просто сумнівних?

Ми вирішили трохи допомогти та проранжували найпопулярніші адаптації Джейн Остін від найгіршої і до найкращої.

10 місце

«Остінленд» (2013)

Режисер: Джеруша Хесс

Стрічка «Остінленд» – перший проект письменниці Стефені Маєр («Сутінки») у ролі продюсерки. Іншими словами – це страшенно милий ромком, який найкраще працює у якості легковажного guilty pleasure. У центрі історії – Джейн (Керрі Рассел), пристрасна фанатка творів Джейн Остін. Одного разу дівчині випадає нагода потрапити до розкішного імерсивного тематичного парку, присвяченого творчості письменниці (уявіть собі «Світ дикого заходу», але з містерами Дарсі замість ковбоїв). Тут героїня зможе втілити у життя всі свої фантазії, а можливо – навіть знайти любов свого життя.

Попри інтригуючий задум, «Остінленд» цілком ігнорує більш глибоку проблематику творчості британської письменниці – її критичний аналіз британської класової системи, гендерної нерівності та економічної стратифікації. Замість цього, стрічка зосереджується лише на найочевиднішому елементі романів Остін – романтичних стосунках між героями.

9 місце

«Гордість і упередження і зомбі» (2016)

Режисер: Берр Стірс

Адаптація Берра Стірса – дивовижний експеримент, який намагається поєднувати кардинально різні жанри: вишукану історичну історію про стосунки та кривавий горор про зомбі-апокаліпсис. Незрозуміло, на кого саме розрахований цей фільм – для фанатів Джейн Остін вийшло занадто гротескно та вульгарно, а ось любителям фільмів жахів не вистачає напруженої атмосфери і справді страшних моментів. І все ж, поєднати класичну історію стосунків Ліззі Беннет і містера Дарсі з динамічними перестрілками – сміливе рішення, яке складно не поважати.

8 місце

«Менсфілд-парк» (1999)

Режисер: Патриція Розема

Чи є взагалі фанати Джейн Остін, у яких улюблений роман письменниці – мелодраматичний «Менсфілд-парк»? Навряд. Але постановниця Патриція Розема перетворила найменш популярну історію Остін у красивий феміністичний фільм – навіть ввічлива та слухняна головна героїня (Френсіс О’Коннор) тепер стала більш рішучою, впевненою у собі та сміливою. Та найдивніша особливість цієї стрічки – те, що нам показують відверту сексуальну сцену! Здається, сама Джейн Остін би від такого почервоніла.
7 місце

«Наречена і забобони» (2004)

Реж. Гуріндер Чада

У 2004 році «Гордість і упередження» отримало яскраву боллівудську екранізацію – тепер дія відбувається у Індії, а стосункам головних героїв заважає не лише класова відмінність, а і їх різні походження. Лаліта Бакші (Айшварія Рай у своїй першій англомовній ролі) – горда та смілива дівчина з не надто багатої індійської родини, а Вілл Дарсі (Мартін Хендерсон) – красивий, але холодний британець, чию стриманість Лаліта спочатку сприймає як ознаку неповаги до індійської культури. Так, давніх фанатів Джейн Остін спочатку може шокувати той факт, що у цій екранізації класичного сюжету є музичні номери, але повірте – це мила та симпатична адаптація, яке непогано зберігає центральні ідеї роману.

6 місце

«Щоденник Бріджит Джонс» (2001)

Режисер: Шерон Макгваєр

Так, 1990-ті та 2000-ті були золотою епохою нестандартних, осучаснених та іронічних адаптацій Джейн Остін. Одна з найбільш популярних «незвичних» екранізацій – культова романтична комедія «Щоденник Бріджит Джонс». Картина розповідає про саркастичну та веселу піарницю, яка ніяк не може позбутись поганих звичок та знайти собі нормального бойфренда. Аж допоки не зустрічає Марка Дарсі – занудного і дуже педантичного адвоката, якого звичайно ж грає Колін Ферт. «Щоденник Бріджит Джонс» – один з найкращих «дівчачих» фільмів у історії британського кіно, але його складно назвати точною чи навіть старанною екранізацією «Гордості та упередження». Сценарист Річард Кертіс навіть не намагається зачепити теми, які піднімає Остін, а зосереджується на більш сучасних питаннях – емансипації, жіночій дружбі та бодіпозитиві.
5 місце

«Нетямущі» (1995)

Mindhunter

Ось він – чи не найкращий «дівчачий» фільм 1990-х. Здавалось би, як можна вдало перетворити написану у 1815 році «Емму» на історію про дівчину, яка мешкає у Каліфорнії, вчиться у старшій школі та обожнює брендовий одяг? Але постановниці Емі Хекерлінг це не просто вдалось – вона зняла фільм, який досі цитують мільйони кіноманів.

Так, у сценарії стрічки не використовується жодна фраза з оригінального тексту Остін, а яскравий одяг персонажів не сильно нагадує сукні епохи Регентства. Так, замість аристократичних британських маєтків героїв оточують скейт-парки та торгові центри. Але Шер Хоровіц у виконанні Алісії Сільверстоун – ідеальна інкарнація самовпевненої, не надто уважної, але дуже добросердечної Емми Вудхаус.

4 місце

«Гордість і упередження» (1940)

Режисер: Роберт З. Леонард

«Гордість і упередження» 1940 року – красивий, емоційний і майстерно знятий фільм, це важко заперечувати. Але зараз його дивитись трохи дивно – насамперед через те, що дія чомусь відбувається не на початку 1800 років, а у середині століття, і персонажі одягнуті у масивні пишні сукні. Можливо, дивна зміна сеттингу мала якийсь важливий підтекст для ексцентричного сценариста картини – ним, до речі, був письменник Олдос Хакслі. Зате роль цинічного містера Дарсі дісталась одному з найкращих акторів у історії – легендарному Лоуренсу Олів’є.

3 місце

«Емма» (1996)

Режисер: Дуглас МакГрат

«Емма» 1996 року – мила романтична комедія, яка не надто експерементує зі своїм першоджерелом та вдало робить акцент на найбільш сміших сценах та репліках з роману. Критики свого часу дорікалу Дугласу МакГрату, що він явно орієнтувався на американських глядачів та трохи спростив історію, але це не заважає його стрічці бути якісною адаптацією. Головний козир картини – ще зовсім юна Гвінет Пелтроу, яка змушує глядачів співчувати Еммі Вудхаус навіть тоді, коли головна героїня беззастережно лізе в чужі справи та відкрито маніпулює усіма навколо.

2 місце

«Гордість і упередження» (2005)

Режисер: Джо Райт

Джо Райт – головний любитель історичних драм у британській кіноіндустрії, тож не дивно, що саме він зняв найкращу адаптацію «Гордості та упередження». Найбільше досягнення режисера тут – те, що він у фільмі напряму цитує першоджерело, але при цьому репліки героїв здаються цілком природніми та звичними. На відміну від багатьох інших британських костюмованих драм, «Гордість і упередження» не виглядає затягнутим чи занадто мелодраматичним – навіть тоді, коли герої протягом цілих сцен ходять кругами у розкішних садах і завуальовано обговорюють свої почуття.

1 місце

«Розум і почуття» (1995)

Режисер: Енг Лі

Енг Лі – людина багатьох талантів. Серед найвідоміших робіт тайванського постановника – бойовик «Тигр ховається, дракон зачаївся», «Галк», «Життя Пі», «Горбата гора» та блискуча адаптація Остін, «Розум і почуття». Погодьтесь, неочікуваний список. Але драма «Розум і почуття» вийшла набагато глибшою та ніжнішою, ніж хтось міг би передбачити. У першу чергу, завдяку сценарію Емми Томпсон (так, акторка не лише зіграла одну з центральних ролей, але й адаптувала роман Остін) – він непомітно, але дуже вдало підкреслює найважливіші деталі оригінального нарративу та приховує моменти, які виглядали б застарілими. Недаремно стрічка отримала сім номінацій на «Оскар», а Томпсон стала першою людиною, яку номінували і за акторську гру, і за роботу над сценарієм.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: