Епізод 4: «Rickdependence Spray»

Так сталося, що рекапи на п’ятий сезон «Ріка і Морті» виходять із деякою затримкою, тому ще до перегляду четвертої серії я знав, що на мене чекає — найгірша серія в історії мультсеріалу (принаймні, на думку IMDb). Заробити оцінку 5,7 балів при загальному рейтингу серіалу 9,2 — непроста задача. І неважко зрозуміти, у чому причина такого вердикту. Мультсеріал ніколи не цурався вульгарного гумору, але Rickdependence Spray заходить занадто далеко навіть для «Ріка та Морті». Мастурбація помпою для биків, велетенські сперматозоїди, випадковий інцест і (що найважче пробачити) простенький сюжет замість звичної деконструкції науково-фантастичних тропів. Втім, у серії все одно знайшлося місце для численних референсів, які ми й розберемо.
Почнімо, як завжди, з назви. Вона відсилає нас до фільму 1996 року «День незалежності», де президент США, науковець і військовий об’єднуються, щоб зупинити вторгнення інопланетян. У серії родині Смітів теж доводиться об’єднатися з урядом, щоб ліквідувати наслідки експерименту Ріка зі спермою Морті.
Несподіване нашестя сперматозоїдів-велетнів починається після того, як у Ріка вибухає зброя, за допомогою якої він хотів воювати проти людиноподібних коней-канібалів з підземелля. Англійською CHUD — Cannibalistic Horsepeople Underground Dwellers. Це — пряме посилання на фільм жахів C.H.U.D. 1984 року. Це треш-горор, який розповідає про Cannibalistic Humanoid Underground Dwellers (людиноподібних підземних жителів-канібалів). Сценаристи «Ріка і Морті» (конкретно цю серію написав Нік Разерфорд, для якого це перший сольний «кредит») замінили гуманоїдів на людиноподібних коней, проте абревіатуру залишили такою самою.
Сцена, коли родина Смітів тікає від агресивних сперматозоїдів, навіває спогади одразу про декілька фільмів. По-перше, «Війну світів» Стівена Спілберга, де є довга неперервна сцена, у якій автомобіль тікає від атаки інопланетян. По-друге, «Імлу» Френка Дарабонта, екранізацію однойменної повісті Стівена Кінга. У серії вулицю теж чомусь раптово затягує туман, у якому водяться кровожерливі потвори, що поїдають людей.
Щоб ліквідувати загрозу, президент відправляє загін морської піхоти, який складається винятково з чоловіків. Адже у сперматозоїдів не буде королеви, з якою треба було б кікбоксувати. І морпіхи, і королева-ватажок інопланетян — алюзії на стрічку «Чужі» Джеймса Кемерона, де група космічних мачо-солдатів відправляється на боротьбу з інопланетними монстрами, а битися з королевою все одно доводиться Ріплі (так само, як тут наприкінці Саммер і Бет змушені брати долю людства у свої руки).
Серед морпіхів є ще й один загадковий східний персонаж, якому Рік і Морті пророкують найдовше життя тільки для того, щоб він потім загинув найабсурднішим чином. Це може бути дотепом на адресу «Загону самогубців» Девіда Ейра, де до загону в останній момент додається Катана, «яка ловить душі жертв у свій меч», щоб майже одразу померти.
Важко знайти серію «Ріка та Морті», у якій не були б згадані стовпи сучасного американського фендому: «Зоряні війни» та «Володар перснів». Не стає винятком і ця серія. Коли велетенські сперматозоїди ловлять головних героїв у печері, то Ріка знерухомлюють, заливаючи застиглою спермою. Подібним чином був заморожений у карбоніті Хан Соло. Помічає це й Рік, називаючи себе Handjob Solo. Handjob — інша назва мастурбації (яка зазвичай робиться іншій людині).
«Володар перснів» згадується пізніше, коли сперматозоїди штурмують поспіх зроблені фортифікації в Лас-Веґасі. Один зі сперматозоїдів, завішаний вибухівкою, пробиває стіну, і решта монстрів вриваються в отвір, що утворився. Так само у «Двох вежах» один з орків жертвує собою, щоб пробити стіну фортеці у Гельмовій западині.
Отримає свою долю уваги й сучасний лідер жанрового кіно — всесвіт Marvel. На початку серії Бет неохоче веде Морті на «новий шматок лайна» від кіностудії. Якраз у цей час в американських кінотеатрах дебютувала «Чорна вдова». Трохи пізніше Рік згадує Роберта Дауні-молодшого в ролі Тоні Старка. За його словами, у 90-і роки актор був твариною, але згодом зміг змінитися. Цікаво, що попри таку нібито явну критику, «Рік і Морті» останнім часом доволі щільно пов’язаний з Marvel Studios. Шоуранер «Локі» Майкл Волдрон, сценарист «Людини-мурахи 3» Джефф Лавнесс і шоуранерка «Жінки-Галка» Джессіка Ґао працювали над «Ріком і Морті» до того, як отримати роботу в Marvel.
Також є сенс зупинитися на казці Навахо про скорпіона, про яку згадує Рік. Це казка про жабу та скорпіона, яка на наших теренах не надто популярна (і зазвичай згадується як притча, а не як казка). У ній скорпіон просить жабу перевезти його на той бік річки, адже він не вміє плавати. Жаба боїться, що він може її вжалити, але той каже, що це нерозумно, адже тоді він теж потоне. Жаба погоджується, бере його на спину, але посередині річки скорпіон її жалить, і обидві тварини починають тонути. Жаба запитує, чому він її вжалив, на що той просто відповідає: «Тому що я — скорпіон».
Закінчується ж серія одразу двома «космічними» референсами, які неможливо ні з чим сплутати. Перший — «Гравітація» Альфонсо Куарона. Астронавт на орбіті лагодить супутник і скаржиться, що давно не бачив своєї родини. Саме це робить героїня Сандри Буллок на початку фільму, до того, як її спіткає катастрофа з космічним сміттям.
Другий — «Космічна одіссея 2001 року» Стенлі Кубрика. Культова стрічка закінчується народженням «Зоряної дитини», у ролі якої тут виступає дитя інцесту Морті та Саммер. Щоб підкреслити аналогію, на фоні починає грати «Так казав Заратустра» німецького композитора Ріхарда Штрауса. Саме цією мелодією починається та закінчується «Космічна одіссея».