«Never Ricking Morty»
«Рік і Морті» нарешті повернулися і з перших хвилин дали зрозуміти, що Ден Гармон та Джастін Ройланд у своїй найкращій формі, настільки, що шостий епізод довелося подивитися двічі. Перед нами, певно що, найбільш мета-серія «Ріка і Морті». Що вже казати, якщо автори взялися насміхатися над самим поняттям «мета» і висміювати нас з вами — людей, що прицільно шукають пасхалки у кожному новому епізоді.
Головні герої опиняються в пастці «нарративного» потягу, якому судилося нескінченно їздити по колу, поки Рік і Морті не порушили його послідовність. Епізод розпочався як своєрідна антологія в дусі Міжгалактичного телебачення, але далі саморефенсів стає надто багато. Тут навіть з’являються старі персонажі серіалу, але кожен у дещо несподіваному амплуа.
Почнемо з назви епізоду — «Never Ricking Morty», що є прямою відсилкою до фільму «The NeverEnding Story» (1984), де в центрі сюжету хлопчик, що має вигадувати нову історію аби утримати вигаданий всесвіт в книзі на плаву. Так в епізоді була кілька прикладів коли чиїсь переконання утримували всесвіт живим: Морті, який вигадував абсолютно провальні сюжети аби всесвіт з потягом вистояв, або ж парочка інопланетян, що не займається сексом аби світ з божеством — закривавленим Провідником потягу — не почав розщеплюватися на атоми.
По суті весь епізод — це самоіронія авторів над усіма можливими плот-твістами, які траплялися в «Ріку і Морті». В основі шостої серії погані історії як прийом, насміхання над схильністю Гармона і Ройланда розкидати купу референсів і ламати четверту стіну. На початку серії від Ріка звучить фраза «Якби ми настільки хотіли залізти в цитування, то зробили б ще один епізод Міжгалактичного телебачення».
В основі серії потяг і він відсилає одразу до декількох творів:
- «Infinity Train» — мультсеріал на Cartoon Network, який побудований у вигляді антології пригод дівчинки, що мандрує по різних вагонах потягу.
- «Adventure Time», а саме епізод з безкінечним потягом, в який потрапляє Фінн, переживаючи екзистенційну кризу, а Джейк намагається повернути його у нормальне життя.
- «Snowpiercer» — фільм Пона-Джун Хо по мотивам французького графічного роману «Le Transperceneige» Жака Лоба і Жан-Марка Рошетта. В основі історії потяг, що безкінечно їздить по колу у вічній мерзлоті.
- «Вбивство у Східному експресі» — як і в романі Агати Крісті, в епізоді усі пасажири потяга хочу вбити конкретного пасажира (чи просто з ним зв’язані).
Морті у подобі дівчини зустрічає колишніх Ріка, серед яких є не лише Снігова королева, а й хтось схожий на Йоду. Скоріш за все автори натякають, що це Йаддль — мудра майстерка-джедайка, яка довгий час перебувала у Вищій раді джедаїв. Вона епізодично з’являлась у «Примарній загрозі». До речі, зліва від неї сидить трьохгруда дівчина (привіт, «Забути все»). А ви думали, що три сідниці Ріка — єдиний референс на sci-fi бойовик з Арнольдом Шварценеггером?
Повернемося до Провідника, якого в мережі прозвали «Tickets, please-man». Він є своєрідною пародією на Гарісона Форда в «Індіана Джонс: останній хрестовий похід» у подобі провідника. Коли персонажа виносить за межі потягу, він прокидається сидячи у кріслі гри Blips and Chitz в галактичній аркаді, яка вже з’являлась в епізоді «Mortynight Run» (2 сезон). Тоді в неї грав Морті і хлопець встиг прожити життя продавця килимів. Тепер з Провідником відбувається жахлива замальовка в дусі «Кошмару на вулиці в’язів» — чоловіка розриває навпіл так само, як і в реальності з потягом. Подібне відбувається і в фільмі Веса Крейвена, де жертви помирають в реальності якщо їх вбивають у ві сні.
Після сутички з Провідником, Рік виявляє кругову діаграму і констатує, що Потяг історій – це буквальний сюжетне коло, посилаючись на метод Дена Гармона структурувати розповіді по колу. Цим методом він користувався при написанні епізодів «Спільноти» і так само продовжує у роботі над «Ріком і Морті». Ось відео, де Гармон пояснює, як даний принцип працює.
Згодом перед нами розростається вже інший сюжет — Рік і Пташина особистість співають, здіймаючись разом у небо. Виявляється, у потязі є окремий мюзикл-вагон, в якому зібрались персонажі, що візуально нагадують нам про мюзикли «Коти», «Привид опери», «Лак для волосся» і щось з Шекспіра. Цікаво, що навіть картини на стінах є кадрами з різних музичних моментів «Ріка і Морті», зокрема з епізодів другого сезону «Get Schwifty», «Mortynight Run» і «Big Trouble in Little Sanchez».
Заходячи далі у мета-референси і наратив, автори вводять поняття «Недієгетичної реальності», що озвучує Рік. Всі дії, які відбуваються в рамках внутрішньо-екранного простору, називають дієгетичним, а все, що є зовнішнім — недієгетичним. Недієгетичні звуки — ті, які може чути виключно глядач, і які не можуть бути почуті персонажами, наприклад — саундтрек до фільму (якщо це не мюзикл, але там вже зовсім інша історія). Рік використовує термін, щоб донести, що недієгетична побічна історія відбувається за межами історії, в якій перебувають головні герої. Серйозно, цей епізод переносить мета-жарти на новий рівень.
Далі Рік згадує тест Бекдел, відомий стандарт, який був запропонований у 1985 році ілюстраторкою і карикатуристкою Елісон Бекдел. Тест вимірює представлення жінок у художніх творах: якщо дві названі жінки ведуть бесіду (мінімум 10 хвилин) в будь-який момент твору, яка не стосується чоловіка, робота проходить тест Бекдел. Що цей тест точно не передбачав, так це стрілянину лазерними веселками з вагін по самках скорпіонів і феноменальну появу судді верховного суду США і ікони фемінізму Рут Бейдер Гінзбург.
Згодом ми знайомимося зі справжнім антагоністом епізоду — Повелителем історій, якого озвучив Пол Джіаматті (актор з «На узбіччі», «12 років рабства» і серіалу «Мільярди»). Рік називає його матричним Фрейзером (посилання на «Матрицю» і відомий ситком 90-х «Фрейзер»).
Одна з недієгетичних історій у цьому епізоді — та, де Рік виявляється старіючим вченим, який ставить експерименти в симуляціях зі своїм студентом-сайдкіком. Можна вважати це черговим референсом на «Назад у майбутнє». В межах цієї історії відбувається крутий злом четвертої стіни, коли Морті з ознаками ПТСР вбиває вченого Ріка, промовляючи «Нічого, це не канон, Рік, все гаразд». Таким чином автори проговорюють ще один розповсюджений троп у серіалах, де існує сталий набір сюжетів як канон, а є одноразові замальовки, які не підуть далі у розвитку.
До речі, про четверту стіну — Повелитель історій погрожує Ріку і Морті відправленням за межі п’ятої стіни. Нагадаю, що порушення четвертої стіни — це коли персонажі визнають, що вони в історії, а ось розбиття п’ятої стіни, мабуть, передбачає визнання героями того факту, що їх грають актори. Іноді сюди також входять посилання на попередніх персонажів, яких вони грали.
Згодом у послідовності бойових сцен ми зустрічаємо Абрадольфа Лінклера і школяра з домашньої вечірки ще з першого сезону (епізод «Ricksy Business»), Сніжка — собаку Морті з першого сезону, Людину-Фенікса — реконструйовану версію Пташиної особистості, якого ми востаннє бачили в епізоді «The Rickshank Rickdemption». Тим часом Саммер б’ється на лазерних мечах з Теммі — однокласницею, таємною агенткою Галактичної федерації і коханою Людини-фенікса.
А ось і злий Морті з армією Ріків, вочевидь з епізоду «Close Rick-counters of the Rick Kind», де глядачам вперше представили цитадель Ріків. Компанію йому складають газорпіани — ймовірно, всі чоловічого роду, тому що жінки-газорпіанки більш розвинуті та освічені у своєму виді. Є тут і міcікси з першого сезону, але вони надто знамениті аби ще раз переповідати їхній ориджин. Не можемо не помітити, що «нецікаві персонажі», які з’являються після молитви, явно відсилають до християнського телебачення — пам’ятаєте «Клуб суперкниги»?
Зрештою, виявляється, всі ці персонажі — в тому числі Ісус Христос — були просто екшн-фігурками в Потязі історій. Фанати «Сутінкової зони» точно розгледіли тут референс на класичний епізод 1961 року «П’ять персонажів у пошуках виходу», в якому головні герої виявляються іграшками в коробці.
У фіналі Гармон і Ройланд натякають, що справжній антагоніст епізоду — капіталізм. Так Рік закликає Морті невпинно купувати, тому що «ніхто тепер нічого не купує з цим вірусом». Очевидно, що останню репліку додали в серію зовсім нещодавно.
П.С. www.story-train.com — цього сайту, як не дивно, не існує, вас просто переадресує на офіційний сайт «Ріка і Морті», де, тим не менше, також є мерч на продаж.
