«Обі-Ван Кенобі»: частина 6

Юра та Ярослав продовжують зі спойлерами оглядати серіал «Обі-Ван Кенобі». Цього разу обговорюємо технології омолодження та синтетичного голосу, проводимо паралелі з кінотрилогіями і вчергове приходимо до висновку, що «Зоряні війни» створені для великого екрану.
Нижче доступний текстовий рекап серії.
Нарешті, фінал міні-серіалу про Обі-Вана вже тут! Чи можливо, фінал першого сезону серіалу про Обі-Вана? Хто зна, але Юен МакГрегор вже сказав, що хоче зіграти у можливому продовженні. Але чи треба воно? Давайте розбиратися по черзі.
Ефект гіпердрайву — основа «Зоряних війн». Як каже одне з правил цього всесвіту: «Якщо для сюжету потрібне переслідування, то гіпердрайв не працюватиме до моменту, коли йому не дозволить сценарій». Відкриваюча сцена лише його підтверджує — оскільки нам потрібно звести Обі-Вана та Вейдера, то Кенобі доводиться залишити Лею і рятувати людей, скориставшись евакуаційним судном.
Паралельно Ріва прибуває на Татуїн, щоб вбити Люка і таким чином помститися колишньому начальнику за смерть друзів. Така мотивація викликає певні питання і головне з них — яким чином це має завдати удару Вейдеру, якщо він нічого не знає про власних дітей? Можна списати все на стан афекту і той факт, що засліпленій жагою помсти Ріві не дуже хочеться думати, а хочеться діяти.
Тож поки екс-Третя Сестра намагається знайти ферму Овена Ларса, щоб нічого не зробити ні йому, ні Люку (бо всі бачили «Нову надію»), Обі-Ван з Вейдером нарешті сходяться у справжній дуелі. Тут є все — добре поставлена хореографія, красива картинка, неочікувано регулярне застосування Сили та абсолютна відсутність інтриги. У мене є лише два питання: яким чином до Обі-Вана повернулася сила і спритність та чому спогади про Люка і Лею неочікувано настільки додали йому снаги? Я розумію, що нас весь сезон намагалися переконати у тому, що Кенобі та майбутня сенаторка Органа дуже подружилися, але тут це виглядало якось аж занадто банально.
Ще банальнішою виявилася сцена, у якій Дарт Вейдер, неочікувано, вирішив відпустити гріхи Обі-Вану, неочікувано заявивши, що жодної вини Кенобі у смерті Енакіна немає. Чого це раптом Вейдер став настільки добрим до свого наставника? Хоча яка різниця, якість постановки сцени бою не дає особливо причин звертати уваги на такі деталі. Головне — Обі-Ван переконується, що його учень давно мертвий і нарешті примирюється з собою.
До речі, про банальності? Хто взагалі вірив, що Ріва вб’є Люка? Точно, в «Новій надії» він же живий! Отже очікувати чергового дітовбивцю було не дуже логічно. Попри це, загальна арка героїні виявляється чи не найцікавішою з усіх — ми побачили наслідки Наказу 66 на прикладні одно з янлінгів, який його пережив. Ріва точно заслужила на «життя» у всесвіті «Зоряних війн» і її вже розказана історія дозволяє не повертатися до картинних образів, як у четвертій серії, а зосередитися на «сірій» моральності героїні.
А як щодо фіналу? Обі-Ван нарешті говорить свою легендарну фразу «Hello There» (до речі, на початку дуелі він промовляє ще одну знайому фразу, яку вже казав Енакіну перед битвою на Мустафарі у «Помсті ситхів»: «I’ll do what I must»), і ми бачимо Квай-Ґона! Щоправда, жодного драматизму в його появі немає, що більше нагадує жарт над фанатами. Так чи інакше, але Обі-Ван неочікувано вирішує відмовитися від сидіння в пустелі та сповнений сил і бажання відправляється на пошук пригод.
Так, стоп. А чого про це було не зняти сезон? Це було б набагато цікавіше! Давайте другий сезон, з Обі-Ваном на Шляху і без Скайвокерів!