Вампіри та подорожі в часі: Чому «Каслванія» нарешті вистрілила у третьому сезоні
На початку березня на Netflix вийшов третій сезон «Каслванії» – напевне, однієї з перших екранізацій відеоігор, які не боляче дивитись. Похмуре анімаційне шоу стартувало ще у 2017 році – тоді критикам сподобались готична естетика, філософські діалоги Воррена Елліса та динамічні екшн-сцени, але чотирьох серій виявилось замало, щоб справді розкрити потенціал серіалу. Другий сезон вже був більш масштабним – глядачам показали вісім епізодів, у яких перепліталися декілька сюжетних ліній.
Але у третьому сезоні «Каслванія» перевершила усі сподівання – як з’ясувалось, для справді епічної історії Воррену Еллісу просто була потрібна хоча б десятисерійна арка. Тут сценарист нарешті відігрався на повну – розширив середньовічний світ серіалу, ввів загадкових нових героїв (і взяв Білла Наї озвучувати одного з них) та цілеспрямовано звернувся до своїх улюблених тем: космічного горору, критики релігії та дослідження самотності. Розповідаємо, що нам найбільше сподобалось у новому сезоні. Але будьте обережні – у тексті будуть незначні спойлери, тож краще спочатку подивіться усі три частини серіалу, а потім повертайтесь до нашого матеріалу.
Непередбачувана розв’язка
Ми б ніколи не наважились назвати сценарій Воррена Елліса («Трансметрополітен») передбачуваним, але у перших двох сезонах було цілком зрозуміло, куди ж рухається центральний сюжет. Саркастичний Тревор Бельмонт (Річард Армітедж) полював на кровожерливого тирана Дракулу (Грем МакТавіш), і дорогою до його замку зустрів двох незвичних компаньйонів – цілительку Сифу (Алехандра Рейносо Агеда) та Алукарда (Джеймс Келліс), багатостраждального сина Дракули. Так, у перших двох сезонах були чудові другорядні сюжетні лінії, але все йшло до одного – епічної битви з озлобленим на людство вампіром. Третій сезон почався кардинально інакше – Дракулу переможено, і тепер головні герої переосмислюють свою роль у цьому новому, трохи більш безпечному світі.
Звісно, на місце короля вампірів уже претендують інші антагоністи – колишні учасниці двору Дракули – але сюжет третього сезону вийшов набагато менш сфокусованим та передбачуваним. Так, слова «не сфокусований» рідко означають для шоу щось хороше, але у випадку «Каслванії» ця розслабленість дозволяє глядачам детальніше ознайомитись зі світом, краще зрозуміти героїв та вчитатись у підтекст, який Елліс вклав у своє творіння.
Харизматичні нові герої
«Чи зможе серіал нормально функціонувати без Дракули, свого найскладнішого персонажа?», – ось що найбільше хвилювало критиків та фанатів після виходу другого сезону шоу. На щастя, відсутність головного протагоніста не заважає «Каслванії» – нас майже відразу знайомлять з інтригуючими новими героями. Наприклад, ми дізнаємося більше про колишніх соратниць Дракули – самовпевнену Карміллу, дипломатичну (але дуже небезпечну) Ленору, стратега Морану та войовничу Стрігу. Поки що у сестер немає такої глибокої та трагічної передісторії, як у Влада, але їх різні характери та внутрішня динаміка роблять з жінок не менш цікавих антагоністів.
Поки нові королеви вампірів продумують свій зловісний план, Тревор і Сифа стикаються з новою небезпекою – дивакуватим орденом монахів. Ці служителі церкви, скажімо так, кардинально переосмислили свою віру в бога та проводять загадкові ритуали, від яких у самого Г. Ф. Лавкрафта волосся стало б сторчма. Педантичний місцевий суддя (Джейсон Айзекс) просить героїв розібратись з цим культом, але і в його шафі вистачає скелетів – Елліс нам уміло нагадує, що антагоністи бувають не лише монстрами чи вампірами.
Щоправда найяскравіший новий персонаж серіалу – інтелігентний Сен Жермен (Білл Наї), загадковий мандрівник у часі, якого напевне впізнають гладачі, знайомі з грою. Звичайно, сценарист не сильно орієнтується на те, яким цей персонаж був у першоджерелі (Воррен в інтерв’ю зізнавався, що ніколи не грав у «Каслванію»), а вигадує герою складну і очікувано зворушливу передісторію. Поєднання нігілізму і вселенського суму є візитівкою Елліса, тому Сен Жермен чудово уособлює центральні ідеї письменника.
Трагізм та філософія
В «Каслванії» багато хороших центральних ідей – скепсис щодо користі організованої релігії (навколо сакральних символів, які фігурують у шоу, можна влаштувати цілу гру на випивання), одвічне протистояння мізантропії та гуманізму, класова боротьба і постійне бажання людини удосконалити себе. Але цей серіал завжди був, у першу чергу, про сум і втрату. Перші сезони фокусувались на Дракулі, який так і не відійшов від смерті своєї дружини, вирішивши помститися за її страту усьому людству. В третьому сезоні Алукард стає спадкоємцем батька – і отримує від могутнього вампіра не лише готичний маєток, але і схильність до меланхолії. Ну добре, він завжди був трохи сумним (що не дивно, враховуючи його трагічне минуле), але після подій другого сезону бідолаха остаточно занурився у депресію та саморефлексію.
На початку сезону сюжетна лінія Алукарда здається майже комічною – вампір задумливо робить рибу, філософствує над вином і веде довгі діалоги з ляльковими копіями Тревора та Сифи. Але згодом ми розуміємо, наскільки персонаж скучив за простою людською взаємодією – він випадково зустрічає двох сиріт, які мріють стати могутніми мисливцями на привидів, і відразу беззастережно запрошує їх у свій дім. На жаль, у світі «Кастлванії» така наївна доброта не залишається безкарною – зате болісна сюжетна лінія Алукарда чудово розставляє ігрове поле для наступного сезону.
Інший важливий філософ серіалу – Ісаак, якому вдається бути водночас богобоязким ідеалістом та, без перебільшень, серійним убивцею. Помічник Дракули щиро вірить в те, що він виконує волю Аллаха – хоч і незвичним способом. Він мандрує Європою у пошуках свого колишнього напарника, паралельно повертаючи на землю душі грішників (в образі монстрів). Елліс ніби ставить перед нами запитання без очевидної відповіді – чому ж люди перетворюються на кровожерливих монстрів, готових вбивати одне одного? І чи можуть вони знову перейти на сторону добра, якщо така взагалі є?
Як результат, завдяки розширеному хронометражу третій сезон «Каслванії» суттєво розширює внутрішній світ серіалу, переходячи від конкретних протистоянь між особистостями до масштабного поля бою. Усі чехівські рушниці для нових сюжетних поворотів розвішені, а сюжетні гачки уміло підчеплені до сюжету — залишається лише чекати наступного ходу від Елліса. Сподіваємося, вже у 2021 році.
