Вже у квітні відбудеться прем’єра нового фільму про спецагента британської розвідки Джеймса Бонада. Починаючи з 2006 року (останні п’ять фільмів), агента «два нулі сім» грає Деніел Крейґ. Актор вже сказав про те, що після «No Time To Die» він покине «бондіану». В очікуванні прем’єри аналізуємо попередні фільми з серії.

«Помри, але не зараз»: завершення епохи

У 2002 році на екрани виходить стрічка «Die Another Day» з Пірсом Броснаном у ролі Джеймса Бонда. Фільм отримує стримані відгуки (а подекуди і жорстку критику), незважаючи на відносний прокатний успіх. Найбільше питань викликає надмірна кількість комп’ютерної графіки сумнівної якості початку нульових. І досі одна з найяскравіших асоціацій із «Die Another Day» — це сцена із серфінгом героя Пірса Броснана. 

Фільм здається скоріше пародією на «Бонда». Реалізм в картині поступається спецефектам, які на папері, можливо, і були переконливими — але на екрані виглядають щонайменше наївно. Низка помилкових рішень при створенні «Die Another Day», застарілість прийомів і атмосфери останніх фільмів серії призвели до необхідності жорсткого перезапуску «бондіани» та створення актуальнішого продукту. 

Тут потрібно зробити важливе зауваження: фільми про Бонда — це, в першу чергу, продюсерський продукт. У 1961 році кінопродюсер Альберт Брокколі вирішує екранізувати серію романів Яна Флемінга про Джеймса Бонда, разом з продюсером Гаррі Зальцманом вони створюють кінокомпанію EON Productions. Пізніше Зальцман продасть свою частку компанії. 1995 року Альберт передає управління своїй доньці Барбарі. На сьогодні Барбара Брокколі виступила в ролі ко-продюсерки (разом зі своїм братом Майклом Вілсоном) одинадцяти фільмів про Бонда.

Отже, Броснан залишає роль на відверто слабкій ноті (що особливо прикро, зважаючи на успіх «GoldenEye» 1995 року), і починається сучасна історія серії.

«Казино Рояль»: з нової сторінки

Необхідність широкого оновлення привела авторів до самого початку — першого роману Яна Флемінга про агента 007 — «Казино Рояль». До роботи запросили режисера Мартіна Кемпбелла, який зняв згаданий раніше «GoldenEye».

Тріумфальною стає поява Деніела Крейґа у ролі Джеймса Бонда. Колишня комічність спецагента зникає безслідно: нині Бонд серйозніший, ніж будь-коли. Він мовчазний, вочевидь морально травмований, але при цьому достатньо самоіронічний. Крейґ грає агента нової генерації, в якого немає минулого, історії, а існує лише мета і завдання. Він далекий від співчуття та звик покладатися лише на власні сили. В Бонда немає довіри ні до кого, окрім самого себе. 

А от Джуді Денч залишається у ролі М, голови секретної служби. Незважаючи на те, що прямого сюжетного зв’язку між попередніми фільмами і «Казино Рояль» немає (тут ми бачимо як Бонд тільки стає агентом такого високо рівня), героїня Денч висловлює скептицизм відносно «нового» Бонда, ніби передбачаючи можливе невдоволення глядачів новим актором.

Якого біса Бонд може бути таким дурнем? Я дала йому статус «два нулі», а він відсвяткував це розстрілом посольства. І де він зараз? За старих часів якщо агент так проколовся, йому б вистачило розуму дезертирувати. Я сумую за холодною війною.

 

М, голова секретної служби МІ6.

Місія Бонда полягає не менше, як у перемозі над терористичною організацією. Його головний ворог Ле Шиффр (Мадс Міккельсен) — надає фінансові послуги злочинцям по вьому світу. Спецагент має виграти у покерному турнірі, аби терористи збанкрутували.

Фільм виходить дуже вдалим, отримує схвальні відгуки критиків та заслужений глядацький успіх. «Казино Рояль» — і досі чи не найкращий фільм всієї серії про Джеймса Бонда.

«Квант милосердя»: погана назва, поганий фільм

Події у «Кванті милосердя» розгортаються одразу після завершення «Казино Рояль». Відкриває фільм сцена, в якій Бонд у погоні за кермом Aston Martin DBS із загадковим злочинцем у багажнику тікає від чергових «поганих хлопців». Перегони італійськими гірськими дорогами завершуються знищенням вщент авто Бонда.  

007 важко переживає зраду дівчини («Казино Рояль» завершується тим, що Веспер Лінд, яку грала Єва Грін, виявляється подвійною агенткою) і жадає скоріше віднайти правду. Герой Крейґа знову відчужується від свого оточення, показово демонструє відсутність друзів та товаришів і наполягає, що довіряти не можна нікому. Другий фільм у оновленій серії стає історією вендети ображеного і зрадженого чоловіка, який шукає помсти своїм кривдникам.

У «Кванті» форма замінює собою зміст. Серед нескінченних переслідувань, насильства та вибухів важко розгледіти героїв та їх стосунки. М стурбована будь-якою можливістю нової зради від людей свого найближчого кола, а Бонд абсолютно безпідставно майже дезертирує та самовільно вирушає на пошуки справедливості. Головний злодій Домінік Грін (Матьє Амальрік) взагалі зображений як карикатурний представник корпоративного бізнесу — із благими намірами на поверхні та з жахливими таємницями всередині. Уряд США теж представлений ніби із хворобливої уяви схиблених антиамериканістів: за нові джерела нафти вони готові йти на будь-які угоди зі злочинцями.

У підсумку, «Квант милосердя» — це повне розчарування після надихаючого «Казино рояль», і найслабша роль Крейґа у серії. Автори зробили ставку на екшн та створили бойовик, зовсім забувши про те, що Бонд повинен був стати іншим.

«Координати “Скайфолл”»: повернення до витоків

Нові пригоди Бонда у Туреччині майже вбивають його та призводять до вимушеної «відставки»: він відходить від справ та залягає на дно — буквально та метафорично. Та відпочивати двом-нулям-сім доводиться не довго — після перегляду випуску новин із повідомленням про вибух у рідній секретній службі агент розуміє — Британія кличе, настав час повертатися. Реінкарнація Бонда відбувається не так тріумфально, як йому хотілося б. На радість хейтерам Джеймс «уже не той як раніше» — витримка слабка, в мішень на відстані витягнутої руки потрапити не може, та й повний провал по психологічних тестах.

— Давайте почнемо з простих асоціацій. … Птах.

— Небо. 

— М.

— Сука.

 

Із розмови Бонда з психологом.

У «Скайфоллі» Бонд ніяк не може пристосуватися до реалій нового світу — тут він вже не в авангарді, а залишився далеко позаду. Скептичний до новітніх технологій, він більше поважає ліцензію на вбивство, аніж «хакерські штучки». Старомодний агент протиставляється молодому та амбіційному комп’ютерному генію Q (який, до речі, вперше з часів «Die Another Day» з’являється в «бондіані»).

Найбільше зло фільму — не терористичне угрупування світового масштабу, а колишній агент МІ6, що має особисті образи на М. Повернення до класичного спецагента-супергероя простежується навіть у спорядженні, що Q надає Бонду — це всього лише пістолет та радіопередавач місцезнаходження. Ніхто не розраховує на кулькову ручку, що вибухає. І якщо від сучасних технологій вже нікуди не подітися, то вбивство залишається єдиним вагомим інструментом агента.

Переломним моментом для Бонда є сцена із вівісекцією навпроти дзеркала. Разом із залишками кулі, що застрягли в його тілі, Джеймс вирізає і свої образи на М та на службу. Очищений стражданням, він готовий знову рятувати країну.

Хав’єр Бардем з’являється у ролі ексцентричного антагоніста (а коли у «Бонді» були інші?) — Рауля Сілви. Він, колишній улюбленець М, бажає помститися за страждання, які він переніс, захищаючи у полоні таємниці її та МІ6. Бардем відтворює дійсно дивного, лякаючого фріка, що за будь-яку ціну готовий заохочувати своє власне бажання помсти.

Тема повернення пронизує цю історію від палітурки до палітурки. Бонд разом із М пересідають зі службового авто до легендарного Aston Martin DB5 і вирушають у подорож до минулого.

Власне, Скайфолл — це родинний маєток у Шотландії, де виріс герой Крейґа, і куди він вирушає, щоб сховати М від злочинця-психопата. Перемогти Сілву на його полі — в інтегрованому в глобальну мережу світі, де буквально кожна праска це засіб стеження — неможливо. Це подорож у часі туди, де не ловлять сигнал мобільні телефони, де стара школа розвідки може випередити технології.

«Скайфолл» — надзвичайно візуальний фільм. Його приємно дивитися: мальовничі локації та вивірені кадри приводять у стан неконтрольованого глядацького задоволення. До створення картини долучився британський режисер Сем Мендес, хоча візуальна частина — це, скоріше, заслуга його постійного оператора, геніального Роджера Дікінса. Проте, «Скайфолл» — не лише про зображення, це захоплюючий, один з кращих фільмів про Бонда на сьогодні. Він стає класикою та повертає нас у золоті часи 007. Чого, на жаль, не сказати про наступний фільм серії.

«Спектр»: знову промах

В усій історії фільмів із Крейґом в ролі Бонда, «Спектр» — це сторінка повного провалу, незграбна пустушка із вибухами і погонями замість сюжету.

Виявляється, що за всіма колишніми (і вже мертвими) візаві Бонда стоїть одна таємна організація (який сюрприз!) — Ле Шиффр, Містер Вайт, Домінік Грін, Рауль Сілва працювали на СПЕКТР, таємну спільноту із широким колом інтересів. Вбачається тут і страх перед корпораціями, і побоювання Big Data — усі конспірологічні залякування зібралися разом у «Спектрі». МІ6 знову загрожує закриття — Максом Денбі (Ендрю Скотт), який керує новою приватною службою розвідки, а за сумісництвом підробляє у СПЕКТРІ, планує закрити програму «два нулі».

Джеймсу Бонду доведеться зустрітися зі справжнім «босом», головою СПЕКТРУ, Францем Оберхаузером (Крістоф Вальц). Франц — зведений брат Джеймса, його батько став опікуном для Бонда після загибелі рідних батьків майбутнього 007. Оберхаузер до свого тата не мав занадто теплих почуттів — вбив його, сфабрикував свою загибель і переховувався під чужим ім’ям. Та його головна ціль — це Бонд.

Ти втручаєшся в мій світ, я знищую твій. …  Я. Це завжди був я. Я — творець всіх твоїх страждань.

 

Франц Оберхаузер

У фільмі з’являються дві зовсім різні дівчини Бонда, але обидві абсолютно чудові. Невелика роль Моніки Белуччі — дружини невдалого терориста, та більш ґрунтовна Леа Сейду у ролі Мадлен Суон, доньки Містера Вайта, яка разом із Бондом намагається знищити СПЕКТР.

Спроба об’єднати всіх злочинців, всі попередні фільми у єдину історію — примітивний хід, що не залишає місця для подальшого розвитку. «Спектр» повинен був продовжити успіх «Скайфоллу», а вийшов головним провалом усієї серії.

«Не час помирати»: чого чекати від нового фільму?

У новій частині саги про Бронда ми зустрінемо вже знайомі нам обличчя Рейфа Файнза у ролі М, Леа Сейду зіграє Мадлен Свон, Бен Вішоу — Q, Наомі Гарріс — Єву Маніпенні. У цьому фільмі до команди приєднається Лашана Лінч, яка грає Номі — агентку зі статусом «два нулі», яка активно включилася в службу після того, як Бонд відійшов від справ.

Також ми зустрінемо Рамі Малека, який буде злодієм на ім’я Сафін. Продюсерка Барбара Брокколі описує його так: 

Це той, хто дійсно дістане Бонда. Цей персонаж — насправді бридкий тип.

Нещодавно стало відомо, що хронометраж нового фільму вражаючий — цілих 163 хвилини (більше двох з половиною годин!) — це найдовший «Бонд» в історії. Режисером виступить Кері Фукунага, найбільш відомий за фільмом «Beasts of No Nation», військової драми, показаної на Венеційському кінофестивалі 2015 року.

Нам залишається тільки сподіватися, що завершальна глава для Деніела Крейґа як агента 007 зможе здивувати та стане видатною як для всієї серії, так і для улюбленого актора, що її залишає.

Прем’єра фільму в Україні запланована на 9 квітня 2020.