Причини головокружіння

Причин, що викликають головокружіння, дуже багато. Головокружіння може виникнути в результаті ураження внутрішнього вуха чи вестибулярного нерва. Таке головокружіння називається периферичним. Причиною головокружіння також бувають захворювання головного мозку, і тоді говорять про центральне головокружіння.

Симптоми, що супроводжують головокружіння,  його характер, частота та тривалість нападів допомагають встановити справжню причину головокружіння:

• Якщо є  які-небудь виділення з вуха, зниження слуху, то це може говорити про запалення внутрішнього вуха. При цьому може знадобитися консервативне лікування.
   
• Якщо головокружіння супроводжується шумом у вухах, нудотою, блювотою, зниженням слуху, ймовірна наявність синдрому (хвороби) Меньєра. Якщо розладу слухової функції немає, то, можливо, це прояв вестибулярного невриту. Для неврита характерний раптовий початок. Сильне головокружіння, постійна блювота, почуття обертання підсилюються при спробі встати, при рухах голови. У більшості випадків ці симптоми поступово зникають протягом 2-3 днів захворювання. Після гострого періоду іноді зберігається ілюзія руху в процесі лінійних прискорень (таких, як у  підйомниках чи при гальмуванні  автомобілю).
   
• При раптовій однобічній глухоті, вушному шумі і блювоті в 50% пацієнтів діагностується перилімфатична фістула. В інших випадках фістула може виявлятися різного ступеня виразності головокружінням і розладами слуху (шум, дзвін у вухах, зниження слуху).
   
• При однобічному розладі слуху і головокружінні необхідно виключити пухлини головного мозку. Таке головокружіння починається поволі і нерідко супроводжується поступово наростаючими головними болями. Характерне посилення головокружіння при деяких положеннях            тіла.
   
• Для минущого порушення мозкового кровообігу та інсульту характерний гострий початок, поєднання головокружіння з двоїнням, розладами чутливості, слабістю в руках і ногах, порушенням координації рухів. Головокружіння, як правило, стійке і продовжується кілька діб.
   
• Якщо головокружіння супроводжується нестійкістю, відчуттям дезорієнтації в просторі, підсилюється при рухах, особливо раптових, у шийному відділі хребта (згинання, розгинання, повороти убік), болем та обмеженням рухливості в ньому, то, швидше за все, головокружіння обумовлене захворюваннями шийного відділу хребта.
   
• Якщо головокружінню передувала травма  голови чи хребта, то причиною може бути "хлистова травма" чи черепно-мозкова травма.
  
• Якщо головокружіння пов'язане зі зміною положення тіла в просторі, то найбільш ймовірно це доброякісне позиційне головокружіння. Наявність цього захворювання підтверджується простим позиційним тестом.
  
• При базилярній мігрені головокружіння передує нападу головного болю, воно може тривати від декількох хвилин до однієї години і супроводжується шумом в ухах, нудотою, блювотою й іншими неврологічними симптомами.
  
• Якщо головокружіння виявляється під час польоту, подорожі по воді, потязі чи машині, то, швидше за все, це є прояв транспортного захитування.
   
• Якщо ви приймаєте які-небудь антибіотики, то необхідно з'ясувати, чи не вони  є причиною головокружіння. Якщо антибіотики викликають головокружіння, потрібно припинити  прийом чи зменшити дозу препарату.