Лікування та реабілітація

Лікування вестибулярних захворювань варіюється в залежності від діагнозу. Не можна лікувати головокружіння, не визначивши його причину. Тільки після з'ясування причини здійснюється вибір стратегії лікування захворювання.

У легких випадках симптоми хвороби можуть зникнути самі по собі, коли вестибулярний  апарат чи нервова система самі компенсують захворювання або зникне провокуючий фактор. У серйозних випадках лікування може включати застосування ліків, дієт, спеціальних фізичних вправ чи, у важких випадках, хірургічне втручання.

Хірургічне лікування

Хірургічне лікування показане при пухлинах головного мозку або якщо головокружіння обумовлене серйозною травмою голови. Оперативне лікування головокружіння є засобом глибокого резерву і застосовується в дуже малому відсотку випадків, коли симптоми настільки важкі, що є практично нестерпними, а ефект від інших видів лікування відсутній.

Вестибулярна адаптація

Мозок людини здатний до адаптації до патологічних імпульсів від вестибулярного апарата і відчуття головокружіння поступово притупляється і зникає. При цьому необхідно вести звичайний, наскільки це можливо, спосіб життя, з метою забезпечення нормального функціонування адаптаційних механізмів. Розроблено спеціальні комплекси вправ (вестибулярне тренування),які допомагають розвивати здатність контролювати головокружіння.

Лікарська терапія

Коли головокружіння є таким, що минає саме (наприклад, при доброякісному позиційному головокружінні), лікарська терапія може бути використана в перші дні для полегшення стану в найбільш важкій фазі нападу. Метою застосування лікарських препаратів при рецидивуючому головокружінні є послаблення виразності симптомів, характерних для гострого нападу і профілактичне лікування протягом тривалого часу.

Застосування протинудотних препаратів засновано, головним чином, на їхній здатності усувати нудоту, що супроводжує важкі напади головокружіння. Лікувальний ефект при гострих головокружіннях зв'язаний, імовірно, із загальною седативною дією, в умовах якого знижується здатність вестибулярного апарата аналізувати патологічні імпульси, що надходять із внутрішнього вуха. 

Анксіолітики призначаються для короткочасного придушення почуття страху під час гострих приступів головокружіння, особливо при позиційному головокружінні. Вони не впливають на основну причину захворювання, що викликає головокружіння, але можуть зробити короткочасний ефект у плані кращої переносності симптомів.

Діуретики часто використовуються при хворобі Меньєра, тому що, підсилюючи діурез і зменшуючи затримку рідини, вони знижують обсяг ендолімфи. Діуретики мають позитивний ефект у деяких випадках при короткочасному застосуванні, у той час як результати тривалого призначення свідчать про відсутність будь-якого впливу на плин захворювання.

Бетагістин (Betaserc^®)є препаратом, найбільше широко використовуваним для лікування рецидивуючого головокружіння. Як описано на наступних сторінках, він має доведений ефект у відношенні основних причин захворювання, викликаючи швидке і стабільне усунення головокружіння, а також перешкоджаючи виникненню нападів і розвитку головокружіння.

Бетагістин має відносно мало побічних ефектів, що робить його зручним для тривалої підтримуючої терапії. Він не викликає порушення нормальних адаптаційних процесів.