
| | |
Перший візит до лікаря
Спектр захворювань, що викликають
головокружіння і/чи запаморочення дуже широкий, тому на
першому прийомі Ви повинні
представити лікарю максимальний обсяг інформації.
Чіткий опис симптомів допоможе лікарю
встановити діагноз, визначити напрямок
подальших обстежень та лікування.
Вам необхідно згадати:
- в
які моменти виникає
головокружіння,
- чим
провокується (зміна атмосферного
тиску, емоційна чи фізична напруга,
передменструальний період),
- якими
симптомами (нудота, шум
у вухах, підвищення артеріального
тиску, потовиділення, головний біль,
падіння і т.д.) супроводжується,
- які
ліки приймаєте, адже прийом деяких
ліків може викликати головокружіння,
- чи
не було в останній час травм голови і
шиї. Наприклад, так звана хлистова
травма часто трапляється при
автомобільних аваріях, коли при
гальмуванні чи ударі машини
голова різко відхиляється
вперед або назад.
Після збору анамнезу і вимірювання тиску
лікар проведе ряд найпростіших проб для
оцінки функції рівноваги.
Проба Ромберга
- пацієнт стоїть, тримаючи ступні разом і
закривши очі. Здорова людина стоїть рівно,
а пацієнт із головокружінням відхиляється
від вертикального положення, роблячи
спробу компенсувати почуття руху, що він
відчуває. Він нахиляється в ту сторону,
на якій є ураження лабіринту.

Проба Унтерберга
- пацієнт стоїть з
закритими очима і простягає
руки вперед, тримаючи їх горизонтально.
Потім він ходить на одному місці
протягом однієї хвилини, піднімаючи
коліна догори наскільки можливо. Якщо є вестибулярне ураження, пацієнт обертається
навколо своєї осі.


Проба Бабинського-Вейля
- пацієнт із закритими очима робить кілька
разів п'ять кроків вперед і п'ять кроків
назад протягом 30 секунд. Якщо є однобічне
вестибулярне ураження, маршрут пацієнта
буде мати форму зірки.


Вказівна проба Барані
- пацієнт сидить на стільці перед яким-небудь
об'єктом. Його просять закрити очі
і кілька разів вказати на об'єкт.
Якщо функція лабіринту порушена, у пацієнта
виникає ілюзія руху об'єкта, і він
промахується.

Після
первинного обстеження лікар виносить
попередній діагноз і призначає додаткові
дослідження для уточнення діагнозу. У
спеціалізованих клініках оцінюють стан
вестибулярної функції по вестибулярним
тестам, проводять дослідження
слуху, судин, комп`ютерну
томографію та інші
дослідження.